Головний тренер “Сокола” Андрій Скакун: «Було чимало хорошого і багато повчального для команди і клубу в цілому»

– Андрію Юрійовичу, якими були завдання на 2025 рік перед Вами та футболістами «Сокола», зважаючи на «бронзу» попереднього сезону?

– Високих завдань ніхто перед нами не ставив. Хотіли спробувати свої сили в змаганнях рангом вище – придивитися до суперників та себе показати. Більшість футболістів «Сокола» не мали досвіду виступів на вищому обласному рівні, тому кожному було цікаво пограти з кращими командами області і набратися досвіду. Плюс, хотілося показати хороший футбол, який був би цікавим вболівальникам. Якщо б цього вдалося досягнути, то, однозначно, вся команда прогресувала б і кожен гравець зростав у майстерності.  

– На Ваш погляд, вдалося досягти поставлених цілей?

– Щось по грі виходило, щось – ні і це закономірно, як для виступів дебютанта змагань. З нашої сторони були доволі хорошого рівня матчі, в більшості поєдинків ми нічим не поступалися суперникам на футбольному поле, однак результат у нас був часто незадовільним. Дуже часто нам чогось не вистачало для досягнення позитивного результату. Це можна пояснили лише браком досвіду, а в футболі, скажу з власного досвіду, цей чинник має дуже велике значення. І є серйозною складовою у досягненні успіхів у тому чи іншому матчі, коли команди приблизно одного рівня. Беремо приклад, стартового поєдинку чемпіонату проти ФК «Збараж». Виграємо 3:1 у гостях і за останніх кілька хвилин двічі пропускаємо та втрачаємо перемогу. І таких матчів у «Сокола» було чимало.

– Команда, м’яко кажучи, доволі не рівно провела сезон. Почало впевнено, влітку навіть пробилася до півфіналу кубка, а завершила у групі «вибування» вкрай невдало. Чому мали місце такі перепади? 

– Почали сезон і справді, доволі добре. Мали брати три очки в Збаражі, потім вдома виграли у «Поділля» з Васильківців. У великоберезовицькому дербі відібрали очки у «Поділля». На морально-вольових зіграли внічию у Почаєві, причому вдалося відіграти два м’ячі. Далі було кілька матчів з втратами очок, хлопці психологічно важко сприймали поразки, відповідно дуже складно було перелаштуватися. А спад пішов, напевно, після вильоту з півфіналу кубка. Проти «Медоборів» загалом ми зіграли непогано, але до фіналу не пробилися, хоча дуже цього хотіли, і морально надламалися. Це відбилося на фініші сезону, коли двічі програли вдома своїм головним конкурентам за збереження місця у вищій лізі – ФК «Трибухівці» (2:3) та «Зеленим левами» (1:2) і як підсумок фінішували лише 13-ми. Загалом у сезоні, що завершився, було, як чимало хорошого, однак і багато повчального для команди і клубу в цілому.

– Підсумкове 13-те місце мене здивувало, адже «Сокіл» десь з середини лютого знаходився в тренувальному режимі, були постійні тренування впродовж сезону, чого не скажеш про головних конкурентів у групі «вибування». Очікував, що саме завдяки закладеному взимку та на початку весни фундаменту і фізичній підготовці команда «вистрелить» на фініші чемпіонату, однак цього, чомусь, не сталося…

– Річ у тому, що ми зимою «стартували» з одними людьми, тренували їх, готували до сезону. А коли прийшла пора офіційних матчів, враховуючи різні нюанси, можна говорити, що до сезону у нас підійшла нова команда. З кістяка, який тренувався зимою, залишилося 3-4 чоловіки. І ми по-новому почали готуватися. А це непросте завдання підготувати гравця по ходу сезону, щоби він міг грати на високому рівні.

– Які, на Ваш погляд, матчі великоберезовицької команди були найкращими у чемпіонаті, а які провальними?

– Найкращим, в ігровому плані, мабуть, був матч, який мав статус великоберезовицького дербі в рамках 4-го туру. «Поділля» було в лідерах, на ходу, здолали на виїзді фаворита чемпіонату ФК «Борщів» (1:0). Нам вдалося зупинити переможну ходу географічних сусідів, які перед тим здобули три поспіль перемоги, зігравши з потужною за складом командою «Поділля» почесну для нас нічию (1:1). Хороша гра була з багаторічним лідером тернопільського аматорського футболу – великогаївським «Агроном». Супернику дуже важко далася перемога, два пропущені нами м’ячі було забито лише у другій половині другого тайму. А загалом саме «Сокіл» був ближчим до відкриття рахунку в тому матчі, маючи два виходи віч-на-віч.

Щодо найгіршого матчу, на мій погляд, це був виїзний поєдинок у Підволочиську проти місцевого «Збруча-Агробізнес» (0:2). До нього ми були «на ходу», в кожному зіграному поєдинку набирали очки. Однак, у матчі з одним з головних конкурентів на потрапляння до першої вісімки, гра повністю розклеїлася.

– Хто був лідером команди з В. Березовиці в цьому сезоні, а хто не виправдав Ваших сподівань?

– Важко когось виділяти, незважаючи на невтішні результати, хлопці – всі молодці, старалися, тренувалися… Як приклад, можу навести Андрія Рупу. Він хоча й не був основним воротарем, і лише наприкінці сезону отримав більше ігрової практики, однак Андрій один з небагатьох, хто впродовж сезону не пропустив жодного тренування. У нього є ціль та мета! З таким відношенням до футболу він, як на обласному рівні, так, дай Бог, і на професійному ще себе обов’язково покаже. 

Впевнений, що всі, хто дійшов з «Соколом» до фінішу, для кожного з них сезон піде на користь. Все, що було у цьому році погане, кожен для себе проаналізує і наступному сезоні подібного не повториться, а все хороше – тільки подвоюватиметься. Головне – зробити правильні висновки!

– Для Вас, як молодого тренера, не було великим розчаруванням, що «Сокіл» спершу не потрапив до першої вісімки, а потім і зовсім вибув з вищої ліги?

– Звичайно, розчарування було. Напевно, щось робив неправильно, що команда не недосягла потрібних результатів і в підсумку опинилися на настільки невтішному місці турнірної таблиці. Однак, як би там не було, для мене, як і для моїх підопічних –це був неоціненний досвід. Для себе вже проаналізував, де були допущені помилки і в майбутньому старатимусь їх не допускати.

– Назвіть символічну збірну «Сокола» зразка 2025 року.

ؘ– Воротарі – Михайло Петришин/Андрій Рупа

Центральний захисник – Владислав Сороцький

Лівий захисник – Володимир Лисий

Правий захисник – Максим Бугера

Опорні півзахисники – Володимир Грабчак та Назарій Лазарів

Правий півзахисник – Іван Лац

Лівий півзахисник – Віталій Милян

Піднападник – Дмитро Шведецький

Нападник – Андрій Кульчицький

– Хто допомагав Вашій команді пройти не простий футбольний рік?

– Потрібно всіх відзначити – від нашого керівництва до вболівальників. Тільки хороших слів заслуговує президент клубу Іван Григорович Пришляк. Дякуємо також голові Великоберезовицької громади Андрію Васильовичу Галайку та депутатському корпусу селищної ради. Без меценатів та спонсорів зараз важко втриматися на плаву будь-якій команді. Від себе та футболістів «Сокола» вдячні: мережі магазинів «Комора-КС» (Іван та Степан Зазуляки), ТМ «М’ясна колекція» (Андрій Ковдрин), ТМ «Карпатська джерельна» (Андрій Шимко) та ПАП «Агропродсервіс (Андрій Баран). І, звичайно, приємно було відчувати на всіх домашніх матчах підтримку вболівальників, яким ми своїми результатами трішки завинили.  

– Якщо говорити загалом про сезон, що завершився, на Ваш погляд – все по ділу і лідери – це саме ті команди, які показували найкращу гру?

– Кожен має свою думку і може вважати, що якась команда заслуговувала на краще місце, а хтось мав бути нижче у турнірній таблиці. Можна розмірковувати, мовляв, у тому чи іншому матчі я грав краще і команда мала здобути очки, натомість доля випадку подарувала залікові бали комусь іншому і він опинився вище в табелі про ранги. Але, це футбол і саме кількість здобутих очок закономірно показує хто і на що заслужив. Тому, вважаю, підсумкова турнірна таблиця розставила все по своїх місцях.

– Як оціните загалом цьогорічний чемпіонат Тернопільської області в плані організації та системи його проведення?

– Цьогорічний формат чемпіонату області був дуже цікавим та конкурентним. Мені організація змагань сподобалася і, вважаю, вона безперечно має право на життя.  

– Чи є напрацювання у «Сокола» на 2026 рік?

– Ще зарано про це говорити, адже ціла зима попереду. Однак про майбутнє керівництво клубу думає вже зараз. Саме тому, щоби гравці не розбіглися по інших командах і трималися купи, а потім готуватися до «великого» футболу, в міжсезонний період «Сокіл» заявився в Тернопільську футзальну лігу.

Фото – “Футбол з-за воріт та інші фото”