Утім варто надати належне шахраєві: він настільки правдоподібно й переконливо поводився, що переконав керівника дати йому в оренду на пару місяців чотири трактори. Техніку буквально за копійки одразу продавав, отримавши за чотири трактори 100 тис. грн. При тому, що сам завдав підприємству збитків на 815 тис. 720 грн.
Потрапивши на лаву підсудних Кременецького районного суду, підприємливий зварювальник зізнався, що у 2015 році мав великі борги, йому погрожували. Тож, аби віддати кошти, вирішив поїхати у сусідню аграрну Тернопільську область і попитати на сільськогосподарських підприємствах, чи не продають стару техніку. Потім трактор чи, наприклад, комбайн відремонтувати і значно дорожче продати. Так і зробив. Побачивши на території одного із заводів справжній автопарк, попросив директора продати йому пару старих тракторів. Але керівник відмовився, пояснивши, що на техніку немає документів (варто вказати, що події відбувалися на території колишнього Шумського району).
Декілька днів потому хитрий хмельничанин змінив тактику і, зателефонувавши директору, запитав, чи не можна взяти техніку в оренду. Той, трохи повагавшись, погодився. Відтак у середині липня 2015 року вони уклали договір оренди трактора МТЗ вартістю 181 тис. 780 грн. За умовами документа пройдисвіт міг два місяці користуватися ним, при цьому зобов’язувався щомісяця сплачувати по 8 тис. грн. На радощах шахрай одразу вніс 10 тис. грн., тралом вивіз трактор з автопарку і невдовзі продав.
Та не минуло й декількох днів, як хитрий молодик знову звернувся до директора. Сказав, що справи йдуть краще, ніж він очікував, тож чи не передадуть йому в тимчасове користування ще один трактор. Звісно, на таких же умовах. Адміністратор погодився. Однак і з цим МТЗ шахрай вчинив аналогічно – продав утричі дешевше невідомому фермеру.
Трохи вичекавши, у перших числах серпня 2015-го він знову зателефонував до керівника заводу та поцікавився, чи не зможе той надати йому в оренду ще один трактор. І хоча шахрай на той час ще не сплатив 8 тис. грн. за попереднім договором оренди, директор погодився і дозволив узяти, щоправда, лише на один місяць, трактор «Бєларусь» балансовою вартістю 278 тис. 640 грн.
Востаннє хитрий пройдисвіт зателефонував директорові у середині серпня. Однак мову завів не щодо коштів за користування трьома одиницями сільгосптехніки, а нагло вчетверте попросив дати в оренду ще один трактор. Нічого не підозрюючи, директор (зрештою, хотілось би у це вірити) погодився. Умови угоди залишалися старі: взяв на два місяці у тимчасове користування та зобов’язувався сплачувати по 8 тис. грн. за оренду.
Лише наприкінці 2015 року керівник підприємства забив на сполох, адже горе–позичальник не тільки не сплатив за техніку навіть гривні, а й жодного трактора не повернув, спричинивши заводу збитків на суму 815 тис. 720 грн.
Тим часом, як згодом встановить слідство, на банківський рахунок авантюриста від трьох покупців за чотири трактори надійшло лише 100 тис. грн., тобто у 8 разів дешевше їхнього вартості! Таким чином, пройдисвіт заволодів чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, тобто вчинив кримінальне правопорушення за ч.4 ст.190 КК України. Санкція статті передбачає від 5-ти до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Утім правоохоронці не одразу розшукали злочинця, а коли він нарешті постав перед судом, почав стверджувати, що всі трактори були старі та перебували у неробочому стані. Однак директор спростував його слова, надавши документи, що три трактори взагалі були новими і ще не використовувались у роботі, а на четвертому мотор та основні вузли було замінено на нові.
Тоді шахрай кардинально змінив тактику, почав щиросердно каятись і жалітися на складні життєві умови. Мовляв, із дружиною виховують маленького сина, який потребував лікування. Також сказав, що працевлаштувався і буде поступово компенсувати завдану шкоду. Тому просив перекваліфікувати його дії із ч.4 ст. 190-ої на ч.1 ст. 289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом). Варто пояснити, що за цей злочин передбачено від 3-х до 5 років обмеження або позбавлення волі!
Та суд відхилив це клопотання та визнав пройдисвіта з Хмельниччини винним у шахрайстві та призначив 5 років позбавлення волі. Однак застосував ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. Впродовж цього часу засуджений зобов`язаний періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Також чолов’яга повинен компенсувати підприємству 815 тис. 720 грн. за трактори плюс майже 14 тис. 672 грн. – судових витрат за проведені експертизи.
Олена Густенко
Джерело: Тижневик "Номер один"
6844