Дороги загального користування Тернопільщини, якими опікується Служба автомобільних доріг області, налічують 5 тисяч кілометрів, з яких 1,5 тисячі становлять дороги державного значення, решту – місцеві.
Головною підрядною організацією, яка виконує більшість робіт на дорогах області як у літній, так і у зимовий період, є ДП «Тернопільський облавтодор». Структура Тернопільського облавтодору налічує 19 відділень (райавтодори та дорожньо-експлуатаційні дільниці), які є в кожному районі області та обслуговують певну кількість кілометрів доріг. Про роботу та зимове утримання автошляхів вдалось поспілкуватися з начальником філії Бучацького райавтодору Петром Непіпом.
– Петре Васильовичу, розкажіть, чим саме займається організація, якою Ви керуєте? Які дороги обслуговуєте?
– Основне наше завдання – якісно та вчасно виконувати роботи, аби забезпечити безпечний та безперебійний рух транспорту дорогами, які обслуговуємо. Загалом піклуємось про 540 км доріг загального користування державного та місцевого значення у двох районах області. Це 260 км у Монастириському районі та 280 – у Бучацькому. Весна, літо та осінь для нас, дорожників, – час ремонтів, а зимою розчищаємо, посипаємо, а часто й надаємо допомогу водіям, витягуючи фури та автівки.
– Якщо говорити про зимове утримання доріг, як боролись із нещодавньою стихією?
– Працювали, звичайно, цілодобово, задіяли всі наявні потужні механізми. Було тяжко фізично, бо ж декілька днів практично без відпочинку провели на дорогах. Але це наша робота і мусимо її виконувати, аби забезпечити рух транспорту.
– Чи є якісь проблемні ділянки на дорогах, які обслуговуєте? Якщо так, то які саме?
– Так, є досить проблемні ділянки у зимовий період. До прикладу, об’їзд міста Бучача. Це дорога державного значення Н-18 Івано-Франківськ – Бучач – Тернопіль. На цій ділянці взимку часті снігові перемети, оскільки попри дорогу немає снігозатримуючих насаджень. Наші працівники щороку майструють там спеціальні щити. Вони допомагають у негоду зменшити перемети, затримуючи сніг, який намітає вітер з відкритих територій.
– Чи не простіше на таких ділянках посадити дерева або кущі?
– Звичайно, ми розглядали це питання, однак саме на ділянці обходу Бучача не маємо права цього зробити згідно із законом, оскільки в нашому розпорядженні лише 18 метрів відводу землі від осі дороги, а цього не достатньо. Тому рятуємось пасивним снігозахистом у вигляді щитів. До речі, на цій ділянці щороку встановлюємо 3 кілометри такого снігозахисту. Є в нас ще одна проблемна ділянка на тій же дорозі тільки у Монастириському районі. Це так звані три гори, як кажуть у народі, – Бучацька, Березівська та Гончарівська. Це три спуски та підйоми, розташовані практично одні за одними. У зимовий період там часто зупиняють свій рух фури.
– Чому саме фури? Легкові автомобілі проїжджають?
– Так, легковики проїжджають, а фури, як показує наш досвід, часто нехтують правилами підготовки своїх транспортних засобів до експлуатації у зимовий період. Вони не мають ні ланцюгів проти слизькості, ні зимових шин, у кращому випадку «взуті» в демісезонні. Та й зазвичай великотоннажні авто перевантажені. А коли, до прикладу як у листопаді чи тиждень тому, випала аномально велика кількість опадів, ми тільки на «трьох горах» витягнули близько 30 фур, жодна з яких не була обладнана ланцюгами.
– Що б Ви хотіли порадити водіям, які все ж вирішили вирушати в дорогу, незважаючи на несприятливу погоду?
– У першу чергу – правильно підготувати свої автомобілі до зими, особливо це стосується власників великоваговиків. Негоду краще все ж перечекати, до того ж попри дорогу є для цього спеціально облаштовані ділянки відстою транспортних засобів. Тоді й очисна техніка швидше та безперешкодно зможе працювати, і заторів не буде.
Джерело: Тижневик "Номер один"
18086