Про те, що боєць 141-ї окремої піхотної бригади 29-річний Олег Кравець з Тернопільщини потрапив в полон, рідні дізналися із соцмереж. Про це повідомила мама хлопця Галина Кравець-Новацька.
Коли син кілька днів не виходив на зв’язок, ми почали шукати інформацію, що з ним сталося. У соцмережах побачили відео побачили відео з Олегом, який перебуває у російському полоні”, – розповіла жінка.
Олег Кравець (позивний Крава) із села Слобідка Козлівської громади на Тернопільщині став на захист України у перші дні повномасштабного вторгнення.
10 лютого 2025 року син разом з побратимами вирушив на позиції поблизу села Велика Новосілка на Донеччині. Їхній підрозділ відбивав штурми росіян, тривали важкі бої. 12 лютого Олег отримав поранення в ногу. Хлопці трималися, поки їм вистачало сил. Їхню позицію окупанти взяли штурмом, закидали гранатами. Син перебував у бліндажі, його присипало, всі побратими, які були з ним, загинули. Його пораненого дістали з-під завалів і взяли в полон 15 лютого” – розповіла пані Галина.
Родині офіційно повідомили, що Олег зник безвісти. Після цього вони звернулися в поліції і там відкрили кримінальне провадження і розпочали досудове розслідування.
Далі ми створили особистий кабінет на сайті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Там була зібрана вся інформація про сина, всі докази і обставини, як він потрапив у полон. Після цього зареєструвалися у Національному інформаційному бюро. Також ми зверталися у Тернополі до регіонального координатора з питань осіб, зниклих безвісти, Петра Гурняка і надали йому заяву про зникнення сина. Зателефонували до Міжнародного комітету Червоного Хреста, щоб дізнатися інформацію про Олега. Через електронну пошту надіслали заяву про те, що син потрапив у полон, до уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця”, – розповіла жінка.
За її словами, приблизно через місяць у середині березня росіяни через МКЧХ підтвердили, що син перебуває у Торезькій колонії. Далі через два тижні сім’я отримала підтвердження від української влади, що військовий потрапив у полон під час виконання бойового завдання.
Пані Галина разом з сестрою, яка є хрещеною мамою Олега, писали листи сину і передавали у Київ через представника уповноваженого з прав людини в Тернопільській області, а вже звідти їх направляли у російські колонії.
Однак син не отримав листів. Коли повернувся, він розповів, що теж нам писав. Але орки просто забирали листи і вони не доходили до адресатів”, – каже пані Галина.
За її словами, вся родина щиро молилася за Олега, відколи він пішов на фронт. Особливо його бабуся – відома на Тернопільщині майстриня, колекціонерка вишитих костюмів Стефанія Новацька, яка дуже любила онука. Вона померла у серпні 2024 року.
Ми віримо, що її щира любов і молитва врятувала його”, – каже пані Галина та щиро дякує односельчанам, які підтримували родину, молилися за повернення Олега. У місцевому храмі під час богослужінь просили Бога про швидке повернення додому захисника.
Коли 10 червня з Координаційного штабу зателефонували жінці і повідомили, що сина повертають додому, вона спершу не повірила.
Лише коли почула голос Олега: “Мамо, я дома, мене обміняли”, я зрозуміла, що це насправді. Я плакала від радості. Це був неначе другий день народження сина”, – розповіла пані Галина
Вона додала, що зараз син перебуває на карантині, далі його очікує лікування та реабілітація, адже у полон він потрапив з пораненням ноги. Буряти, які його захопили, вели його босоніж лісопосадкою 9 кілометрів.
Олег завжди мав з собою на фронті як оберіг вервицю і браслет із зображеннями святих, але буряти зірвали їх з нього. Та я переконана, віра і молитва допомогли йому вистояти і повернутися додому”, – зазначає жінка.
Фото надані родиною
Джерело: Укрінформ
9437