На Тернопільщині працівники Борщівського краєзнавчого музею виявили руйнування наземних жител на території двох трипільських поселень. Спеціалісти зазначили, що це результат роботи чорних археологів. Про це повідомили у Борщівському краєзнавчому музеї.
Руйнування трипільських памʼяток зафіксували під час весняних обстежень пам’яток археології. Наземні житла трипільської культури розташовані поруч з нижньою течією річки Збруч. На цій території зараз є сільськогосподарські угіддя, розповів ZAXID.NET керівник Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький. Навесні ці поля засіяли пшеницею, однак чорні археологи не зважають на це і розкопують шари грунту, щоб знайти цінні артефакти.
«Чорних археологів не зупиняють навіть посіви озимини, які руйнуються разом із пам’яткою. Пшениця, яка мала б стати хлібом, знищується з метою незаконного здобуття археологічних артефактів, для подальшого продажу їх багатим приватним колекціонерам», – розповів Михайло Сохацький.
Територія з наземними житлами трипільської культури біля річки Збруч внесена в реєстр пам’яток археології місцевого значення та охороняється законом. На цій ділянці за допомогою фотографій з космосу зафіксували 24 чіткі контури глинобитних жител трипільців, а також кілька десятків розмитих.
«Ще у 90-их роках я робив обстеження і паспорт цієї пам’ятки. Там були знайдені кам’яні знаряддя праці трипільців, кістки тварин, уламки трипільської кераміки. Але коли я цього року знову проводив дослідження, порівнював фото з космосу, то побачив сліди великих руйнувань. Було видно, що пам’ятка активно розкопується», – додав Михайло Сохацький.
Ділянка належить місцевому фермеру, але останні роки він здає її в оренду великій агрокорпорації. Закон не забороняє займатися сільським господарством на цій землі, але є певні умови, – розповіла у коментарі ZAXID.NET директорка Тернопільського обласного центру охорони пам’яток культурної спадщини Марина Ягодинська.
«Зазвичай в умовах охоронного договору прописують, що оранка на таких ділянках має бути не глибшою за 30–40 сантиметрів. Це робиться для того, щоб важка сільськогосподарська техніка не підіймала із землі артефакти та не руйнувала їх», – додала археологиня.
Ще одне велике трипільське поселення розташоване поруч з місцевим кар’єром біля річки Серет. Вона також внесена в реєстр пам’яток археології місцевого значення і охороняється законом. Однак пам’ятка зазнає руйнувань від видобувної діяльності підприємства.
«Ми також обстежили одне із найбільших трипільських поселень на правому березі річки Серет, яке інтенсивно руйнується кар’єром. Раніше тут проводили розкопки спеціалісти Інститут археології Національної академії наук. Знайшли чимало артефактів, частини трипільських фігурок, уламки кераміки. Але у зв’язку з тим, що там добрий пісок, то кар’єр підсувається все ближче до пам’ятки», – додав Михайло Сохацький.
Марина Ягодинська зазначила, що власник підприємства мав би повідомляти археологів, якщо б під час видобування піску натрапляв на артефакти. Водночас наразі таких сповіщень від нього не надходило.
До теми: “Розкопані 500-річні мури Тернопільського замку приречені!?”
Джерело: Захід нет
3824