Минулої неділі, 28 червня, українці відзначали 24-ту річницю Конституції України.
Конституція – це паспорт держави, вона визнає суспільно-політичний лад, права й обов’язки громадян і держави. Конституція окреслює територію держави. Стаття 113 Основного закону країни встановлює систему адміністративно-територіального устрою держави. Всього у нашій країні 27 адміністративних одиниць, це – АР Крим, 24 області, міста Київ та Севастополь, що мають спеціальний статус. Але нинішній президент Володимир Зеленський з невідомих причин зменшив територію України до 25 адміністративних одиниць.
На думку президента, в Україні чудових та мальовничих… 25 краї
Під час відеозвернення президента до Дня Конституції Володимир Зеленський заявив: «Я знаходжусь на Херсонщині, це чудовий, мальовничий край…, у нас таких 25». Якщо це обмовка, то свідчить, що команда президента не освічена. Це ще одне підтвердження, що артистів, спортсменів, шоуменів до влади не можна допускати. А, нагадаємо, одразу 35 шоуменів із студії «Квартал-95» перебувають у команді президента В. Зеленського.
А може, це епізод із довготривалої серії «Какая разніца?» Яка різниця, яка територія, який народ, якою мовою спілкується, яких героїв вшановує? Так можна договоритися до того, що російської агресії немає, що в Україні громадянська війна, подібно як більшовицька пропаганда війну Росії проти України в 1918-21 роках називала «громадянською війною». І нарешті, чи Україна незалежна держава, чи «южно-западный край» Росії. Це недопустимо для президента незалежної держави Україна!
Не повторити помилок Польщі
У нашій державі кожна влада хоче під себе «підім’яти» Закони і Конституцію. Такі приклади були і в інших країнах. Але звернемо увагу на дуже подібне становище у Речі Посполитій в другій полині XVIII століття. Доречно провести історичну паралель. У 1772 році Росія, Австрія, Пруссія здійснили перший поділ Польщі. Тоді Галичина ввійшла до складу Австрійської імперії. Причиною поділу і знищення польської держави була політична криза, недолуге правління короля і сейму, зрада і поступова руйнація країни із середини, агенти впливу сусідів, зокрема Росії. Тоді у владних структурах Польщі було багато проросійських діячів, як зараз в Україні. І в нас, як ми переконалися за останній час, також недолуге керівництво держави. А позиція союзників також подібна. 19 лютого 1772 р. три держави прийняли конвенцію про поділ Речі Посполитої. Союзники Польщі – Франція і Британія – у цей момент залишились у стороні і висловили свою позицію вже після поділу цієї країни. 21 квітня 1773 року польський сейм ратифікував конвенцію про поділ своєї держави. А почалася трагедія Польщі зі змін до Конституції. Російська імператриця Катерина II через свою агентуру в Польщі ініціювала прийняття нової Конституції Речі Посполитої, в яку внесено статті, вигідні Росії. У Конституції 1767 р. була стаття, що Росія надає допомогу Польщі у випадку зазіхань на її території іншими державами. Польща визнала, що Росія є її гарантом. Здавалося, добре рішення, але Росія через п’ять років ввела війська нібито для захисту від Австрії (хоч Австрійська імператриця Марія-Тереза хотіла зберегти Польщу) і Пруссії, перед тим організувала ряд антиурядових виступів у Польщі. Те ж саме робить Росія зараз в Україні. Її агентура («опезежопці», партія Шарія) хоче дестабілізувати ситуацію в Україні, а «Слуги нібито народу» – внести зміни до Конституції, зокрема, імплементувати в українську Конституцію так звану «Формулу Штайнмаєра», тобто передати Донбас на умовах Росії.
Тож, може, слова про 25 регіонів в Україні не обмовка В. Зеленського, а сигнал Путіну, що Крим і Севастополь уже не наші, а Донбас приймаємо? Слова Зеленського сказані не тільки в День Конституції України, а й у дні, коли в Росії з 25 червня йде голосування за зміни до Конституції, в якій є стаття, що Крим і Севастополь – російські.
І на завершення процитуємо посла польського сейму, шляхтича Тадеуша Рейтана: «Убийте мене, але не вбивайте Вітчизну!», сказані ним на засіданні сейму 21 квітня 1773 року.
Павло Сливка, історик, голова обласного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів
Як приймалася Конституція та хто цьому перешкоджав
Конституція України – основний закон держави. Її прийняли 28 червня 1996 року. За неї проголосували в цілому 315 депутатів Верховної Ради, проти 36 із 417 присутніх.
Конституцію приймали з дуже тяжкими потугами. Цілу ніч ішло постатейне обговорення, і тільки о 9 год. 20 хв. ранку було прийнято Конституцію. Ішли довго дискусії при обговоренні різних статей. Так під загрозою були статті про державність української мови та національну символіку. Але після виступів депутатів Євгена Марчука й Івана Попеску (румуна за національністю) 302 депутати проголосували за ці статті. Тодішній президент Леонід Кучма був незадоволений проєктом Конституції і протидіяв її прийняттю. Депутатам-урядовцям Адміністрація президента заборонила брати участь у сесії, при прийнятті спірних статей голосів відсутніх депутатів якраз і не вистачило. Голова Верховної Ради Олександр Мороз запропонував прийняти постанову про позбавлення депутатських повноважень депутатів-урядовців. І лише тоді, під загрозою втратити мандати, вони прийшли на сесію.
Одним із безперечних героїв конституційного процесу був нині уже покійний Михайло Сирота. Він як голова Тимчасової спеціальної комісії стійко відбив усі випади противників Конституції, та ще у червневу ніч 15 год. 20 хв. вистояв за трибуною Верховної Ради, відстоюючи проєкт Основного закону країни. Процитуємо слова голови Народного руху України В’ячеслава Чорновола, який заявив: «День прийняття Конституції за своєю важливістю рівний Дню проголошення Незалежності».
За 24 роки Конституцію постійно змінювали, влада перетворилася на машину з порушень Конституції та законів України. Кожний президент вносив, або хотів внести зміни до Основного закону. Розпочав цей процес Л. Кучма, котрий у 2000 році виніс на референдум ряд питань про зміни до Конституції, зокрема про зняття депутатської недоторканості, двопалатний парламент, зменшення кількості депутатів, але ВР не імплементувала в Конституцію результатів референдуму. У 2004 році сталися зміни про перетворення України із січня 2005 року на парламентсько-президентську республіку. В 2009 році президент Віктор Ющенко запропонував зміни про двопалатний парламент, про призначення суддів Верховного суду президентом, але парламент цього не прийняв. У 2011 році збільшено термін повноважень Верховної Ради і місцевих рад із 4-х до 5-ти років, розширено повноваження Рахункової палати, повернення до президентсько-парламентської республіки. Президент Петро Порошенко також пропонував зміни до Конституції, зокрема про вступ України до НАТО і ЄС, які прийняла Верховна Рада. За нинішнього шостого президента вже також внесено зміни до Конституції. А саме позбавлення депутатів ВР недоторканості, але без внесення змін до Кримінального процесуального кодексу (КПК) ця конституційна норма не запрацює. 4 лютого 2020 року Верховна Рада в першому читанні ухвалила закон про зменшення кількості народних депутатів до 300. За це проголосували 236 депутатів. Відповідно до ст. 155, у другому читанні (після схвалення Конституційним судом) за нього має на наступній черговій сесії проголосувати 2/3 від конституційного складу Верховної Ради. Це має відбутися до 3 вересня 2020 р.
Павло Сливка, історик,
голова обласного відділення
Всеукраїнського об’єднання ветеранів
Джерело: Тижневик "Номер один"
13344