Підступне вторгнення рашистів 24 лютого 2022 року і окупація частини територій України залишила потворні шрами у душах, а подекуди й на тілах мешканців Сумщини, Київщини, Запоріжжя, Херсонщини. Наслідки окупації Чернігівщини тернопільські журналісти змогли побачити під час подорожі на Сіверщину, зокрема відвідин трьох прикордонних громад – Сновської, Корюківської та Сосницької і, власне, міста Чернігів. Престур організував Український кризовий медіа-центр (УКМЦ) за підтримки незалежного агентства з міжнародного розвитку федерального уряду США – Програми USAID DOBRE.
Слід зазначити, що співпраця цих громад із Програмою DOBRE розпочалась ще до повномасштабного вторгнення росії в Україну. І хоча нові реалії внесли деякі зміни у плани, однак і надалі вектор фінансової допомоги спрямовано на підтримку молодіжного руху; покращення медичних послуг; підтримку місцевого виробника і створення нових робочих місць.
Сновськ. На кордоні з ворогом
Отож Сновськ, донедавна м. Щорс, місто залізничників, важливий транспортний вузол, через який вдень і вночі з росії та Білорусі до України курсували товарні потяги, а у локомотивному депо постійно кипіла робота. Але це все в минуло. Адже Сновській громаді «пощастило» жити по-сусідству з подвійним агресором – Росією та Білоруссю. Скажімо, з сіл Гірськ чи Єленів до ворожого кордону – лічені кілометри, і селяни не раз із цікавістю спостерігали за тамтешнім життям. Щоправда, і «прилітає» до них частіше.
Влітку росіяни полюбляли відпочивати та рибалити у Сновську на березі річці Снов. Дехто з них навіть придбав собі у містечку помешкання, здебільшого дачні будинку. Зараз міська рада обліковує цю нерухомість, щоб потім через суд конфіскувати на користь держави, пояснила секретар Сновської міської ради Наталія Авдієвська.
Хоча у частини місцевих досі на ворожій території живуть родичі чи знайомі, але після окупації люди ніби прозріли. Адже коли українці опинились під дулами автоматів, так звані близькі не тільки не поспівчували їм, а навпаки тішились, що тепер вони – «одна страна».
Сновськ був окупований у перший день повномасштабного вторгнення і 36 днів перебував в окупації. Вулицями міста постійно їздила ворожа техніка, ходили озброєні солдати. Всі мости, що з’єднували місто з «великим світом» (Києвом, Черніговом) окупанти одразу підірвали, тож уже за пару днів із магазинів зникли всі продукти, закрились аптеки, спорожніли банкомати. Дістати хоч якусь провізію можна було скориставшись переправою через річку. Всякими правдами і неправдами міська влада шукала борошно та олію, найважче було з дріжджами, й почали випікати хліб. Роздавали по пів буханця на два дні. Та хоч як люди голодували, коли ворог почав роздавати гуманітарну допомогу, ніхто з містян не взяв у них ті ганебні пакунки.
Однак на цьому випробовування не закінчились. На світанку, 25 березня 2022 р. озброєні військові увірвались до Сновської міської ради, схопили міського голову Олександра Медведьова, вдягнули на голову мішок, заламали руки і вивезли у невідомому напрямку. Загалом того дня росіяни викрали сімох жителів громади.
Як згодом встановили, активістів та голів громад вивезли до с. Городні, де окупанти розмістили свій штаб, поліцію та катівню. Перед своїм відступом чотирьох із них відпустили, а от доля старости с. Нові Боровичі Анатолія Сірого та ще двох чоловіків досі не відома. Дружина пана Анатолія впевнена, що їх вивезли на територію росії і тримають у Тульській виправній колонії №1, де тримають представників цивільного населення Чернігівщини. До речі, не відомо, чи не спіткала би подібна доля й Олександра Медведьова, якби громада не зібрала кошти і не викупила його у ворогів за 15 тис. доларів. Тож із поламаним плечем, але живий він повернувся додому. Утім, що він пережив за тиждень полону чоловік нічого не розповів.
Стареньких підтримував «САМ»
Вижити відрізаними від усіх, під прицілом у ворога Сновська громада змогла завдяки згуртованості та взаємодопомозі. Так, створений кілька років тому за підтримки Програми USAID DOBRE молодіжний простір «САМ» (Сновська активна молодь) із центру цікавого дозвілля та активностей перетворився на волонтерський штаб, розповіла голова Молодіжної ради Ірина Єрмоленко. З ініціативи місцевої молоді тут в період окупації організовували пошук, доставку, сортування та видачу гуманітарної допомоги потребуючим.
Сама програма USAID DOBRE в громаді реалізовується вже третій рік і дала поштовх до розвитку громадського руху, навчила писати проєкти та залучати людей до управління – пріоритетні напрямки розвитку громади обирають самі жителі під час опитування.
Після деокупації співпраця з надійними партнерами триває. Завдяки цьому громаді вдалося зберегти лікарню та покращити якість медичних послуг – саме цей напрямок розвитку території обрали жителі в ході опитування. Восени 2021 р. Програма USAID DOBRE передала поліклініці та лікарні Сновської громади лабораторне та медичне обладнання, меблі на суму 1,9 млн. грн. А вже за власні кошти сновчани придбала обладнання для лікаря-офтальмолога.
Водночас у громаді розпочали роботу над проєктом місцевого економічного розвитку, який передбачає відкриття швейного коворкінгу на базі місцевого ліцею. Громада за кошти бюджету вже відремонтувала приміщення майстерні, а Програма USAID DOBRE купила необхідні обладнання та меблі.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
5121