Зважаючи на роки, головні герої цього кримінального провадження – Олексій та Сергій – ще пам’ятають радянські часи, відтак власні проблеми вирішили заладнати за рахунок місцевого сільськогосподарського товариства, створеного в їхньому селі.
Отже, наприкінці квітня минулого року Олексій навідався до Сергія та між іншим поцікавився, чи не потрібна тому сітка для огорожі. Хто у селі відмовиться від рабиці?
«Та здалось би садок загородити», – одразу погодився чоловік.
«Я біля стайні бачив декілька рулонів. Давай сьогодні вночі ти мене підкинеш поближче і почекаєш десь у тіні, поки я повиношу рулони на дорогу. А потім поділимо», – прямо запропонував він сусіду. Той довго не думав і погодився.
Відтак ближче до півночі Олексій зателефонував своєму співучаснику (відповідно до законодавства, віднині саме так потрібно кваліфікувати дії чоловіків) і той під’їхав до його двору. І надійний ГАЗик м’яко покотився їхньою сільською дорогою. За селом, неподалік стайні, Сергій пригальмував і Олексій зістрибнув з кабіни на землю та сховався у тіні. Тим часом авто поїхало в поле: власник вирішив подивитися, чи добрим буде врожай пшениці.
Олексій наприсядки, насунувши кепку на очі, заздалегідь приготовленими ножицями відрізав п’ять прольотів сітки, змотав її у рулон і відніс та заховав неподалік.
Потім підкрався до стіни та вимкнув ліхтар. А тоді вже відкинув брезент та заходився переносити рулони сітки в обумовлене місце на полі. І хоча діяти доводилось у суцільній темряві, чолов’яга непогано зорієнтувався на місцевості. Коли ніс перший, верхній рулон, зауважив, що той досить легкий. «Напевне, неповний», – подумав про себе і кинув зверху на рабицю, відрізану з огорожі.
Наступні 10 рулонів були досить важкі. Як з’ясувалося вже під час слідства, кожний важив по 50 кг. Закінчивши злочинну справу, зателефонував на мобільний до сусіда: «Під’їжджай, поки місяць з-за хмар не вийшов».
Сергій довго не барився і вже незабаром вони, задоволені, верталися у село, повантаживши у причеп викрадену в приватного товариства сітку. Пригальмувавши біля подвір’я Олексія, сусід зауважив, що той собі забрав шість рулонів сітки і п’ять сегментів, вирізаних з огорожі. Своєму співучасникові залишив п’ять рулонів і шостий, з якого вже різали сітку.
Лише через день працівники товариства зауважили, що зі сторони поля хтось зрізав огорожу. Головний інженер наказав відрізати сітку з нових рулонів. Та коли робітник підійшов до майданчика, то знайшов лише відкинутий брезент!. Керівництво одразу викликало поліцію та повідомило про факт крадіжки 25(!) рулонів сітки.
Злодійкуватих селян знайшли лише через півтора місяця. Чоловіки вину визнали та чесно розповіли, як усе було, і повернули рабицю. Проте обидва категорично заперечили, що викрали 25 рулонів. І Борщівський районний суд повірив горе-злодіям, оскільки ані керівники, ані робітники приватного підприємства не могли довести, що за стайнею зберігалося саме 25 рулонів.
Варто зазначити, що в Олексія під час обшуку будинку правоохоронці вилучили карабін «Ремінгтон» виробництва Сполучених Штатів і 20 бойових патронів до нього. Чоловік зізнався, що зброю купив за 500 євро у чоловіка, який перевозить людей до Італії.
Відтак Борщівським районним судом обох сусідів було визнано винними у крадіжці 11 рулонів сітки, а Олексія – ще й у зберігання вогнепальної зброї та 20 патронів до неї та засуджено до 4 років позбавлення волі, але звільнено з дворічним іспитовим строком, Сергія – до 3-х років тюрми, та звільнено з однорічним іспитовим терміном. Обидва зобов’язані періодично зявлятися в органи пробації.
Олекса Чиж
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: вкрали сітку, газета "Номер один", злодії, новини Тернопільщини
4836