Найсвіжіше:
• В Тернополі чиновники візьмуть участь у загальноміському прибиранні • Протягом тижня буде обмежено рух автомобілів на 5 дорогах Тернопільщини • Підозрювану у вбивстві іноземного студента з тернопільського вишу залишено під вартою • Студентський помічник ЗУНУ! • Мешканці Струсова просять врятувати старовинний палац • Тренери дитячо-юнацького та аматорського футболу Тернопільщини провели дискусію у незвичному форматі (+фото) • Коронавірус на Тернопільщині – 184 нових хворих та 8 летальних випадків • Влада Козівської громади зізналася, чи має вона відношення до продажу автостанції та АТП • Начальник обласного бюро судмедекспертизи розкрив таємниці своєї професії • Завтра на п’ятьох вулицях Тернополя не буде світла • Житель Борщева убив собаку на очах у дітей • Великоберезовицька селищна рада за 620 тисяч вирішила придбати позашляховик • Несли, як мішок з картоплею: в мережі з’явилося відео, як у Тернополі госпіталізують хворих на коронавірус • ФК «Тернопіль АТО» пробився до 1/16 фіналу кубка захисників України (+фото) • Завтра на Тернопільщині 104 населені пункти будуть без світла • Львівський митрополит отримав іменний годинник від голови Тернопільської ОДА • За несплату аліментів тернополянину суд призначив 120 годин громадських робіт • У Тернополі зрізали липову алею задля парковки • Присяжного Кременецького райсуду, який вчинив смертельне ДТП у стані алкогольного сп’яніння, засуджено до 4 років • Монета Коновальця: чий дизайн кращий – тернополянина чи художників НБУ? • Е-декларації: стало відомо, що задекларував мер Копичинців • Коронавірус на Тернопільщині: 223 нових хворих та 5 летальних випадків • Жорстке зіткнення на Гусятинщині: через неуважність водійки «Пежо» ледь не загинули дідусь з онучкою • «Контінентал» продовжує підтримувати медицину: укомплектовані медичні сумки отримають ще 66 закладів охорони здоров’я • Олімпійська чемпіонка Олена Підгрушна: «У моє життя прийшла любов і натхнення, я щаслива»
rss
Безпорадні теоретики

Опубліковано: 9 Липня 2016р. о 17:00 Переглядів: 17



shkola_c3456

Якось поверталася потягом з Одеси. У вагон зайшли двоє хлопців – приблизно мої ровесники. Між собою розмовляли німецькою. На вигляд типові європейці. Веселі, розкуті, прості і практичні. В «імпортних» пасажирів виникла плутанина з місцями і я допомогла їм розміститися. Через деякий час вдячні парубки прийшли пригостити кавою. Слово за слово і зав’язалася розмова. Хлопці перейшли на російську. Хоч і з сильним акцентом, але в цілому доволі непогано. З’ясувалося, що вони з Німеччини. У відпустку приїхали відпочивати в Карпати. Компанія залишилася в горах, а їм двом захотілось ближче до моря. От і на пару днів приїхали в Одесу.

Кілька годин хлопці розповідали смішні історії, ділилися враженнями про Україну, пригадували різні курйози. Ясна річ, я поцікавилась, звідки вони так добре знають російську. «У школі вчили», – відповіли попутники. Я на кілька хвилин «зависла» від здивування. «І все?», – уточнила. «Так», – ствердно відповіли хлопці. Мабуть, це останнє, що я сподівалася почути. Російське коріння, навчання у Росії, поліглоти – що завгодно, але не шкільні знання.

Під час навчання у школі та університеті теж доводилось вчити іноземні мови: англійську, польську, французьку і навіть латину… Уявляєте, нам викладали латинську мову. Для чого це майбутньому філологу-журналісту, не розумію донині. Невже автори навчальної програми сподівалися, що я у своїх публікаціях буду мовою оригіналу цитувати стародавніх мудреців та мислителів, а люди читатимуть газету зі словником у руках? Чи, можливо, замість репортажів на шпальтах я мала виписувати читачам лікарські рецепти? Як латина може знадобитися мені у роботі, попри немалий стаж у професії, досі залишається загадкою. Зрештою, втішала себе, що колись у розмові з друзями, якщо зайде мова про латину, я зможу гордо сказати: «Я її вчила!» (хоча єдине, що я чітко пам’ятають з цього предмету, це те, що він був). Але і тут не склалося. За кілька років мої друзі так і жодного разу не згадали у розмові про мертву мову. Тому свого зоряного часу чекаю досі.

Хоч була старанною ученицею, похвалитися більшими успіхами з інших іноземних мов теж не можу. Все, що залишилось у моїй голові, кілька стандартних фраз на зразок: «як Вас звати», «звідки Ви», «скільки Вам років» ну і, звісно, що вкрай важливо, «Київ –  досі столиця України». Можливо, трохи кращими є результати з англійської, але мого словникового запасу точно б не вистачило для кількагодинної розмови.

Загалом у школі дуже любила точні науки: алгебру, геометрію, фізику. І навіть мала хороші результати. Дивно, як для майбутнього гуманітарія, але змалку любила загадки. Саме так сприймала і шкільні задачі. Для мене це було, наче гра. Я, як пазли, розкладала усі «відомі» й «невідомі» по місцях, аж поки вони не складали єдину логічну картину. Ділила многочлени на одночлени, крутила геометричними фігурами, вираховувала швидкість тіл. І чим складніша задача, тим більшим був азарт заповнити усі прогалини. Учителька з математики переконувала, що моє майбутнє – на фізматі, і була, м’яко кажучи, розчарована, коли я обрала філологію.

Що сьогодні залишилось у моїй голові від синусів, косинусів, теорем та аксіом? Там немає жодної формули з фізики. А терміни «ірраціональні нерівності» та «степеневі функції», які раніше підкорялися мені «на ура», тепер від здивування розширять мої зіниці до максимуму. Куди це все поділося? А головне – як і коли воно мені знадобилося?

Нещодавно у Тернополі трапився нещасний випадок, пов’язаний зі струмом. У коментарі рятувальники зазначили, що високовольтна лінія вражає на відстані 1,5 метра. Особисто я такого не знала. Ну загалом уявляла, що наближатися до них небезпечно, але про конкретну відстань ніколи не чула. Чому, ламаючи голову над різними формулами з фізики, школярам не розповідали таких елементарних та водночас практичних речей?

Нам постійно розказують, що українська освіта є найякіснішою у Європі, але в той же час в Україну приїжджають європейці і зі шкільними знаннями чудово дають собі раду, а ми вчимо важкі терміни, які навіть вимовити важко, і зовсім безпорадні у повсякденному житті.

Імовірно, освітянам відомо щось більше, ніж мені. Мовляв, українські школярі всебічно розвинені, наука розвиває логічне мислення і так далі. Можливо, наша освіта і справді ефективна, але ми, прості смертні, чомусь цього не відчуваємо.

Зоряна Гарасимів, журналіст «Номер один»


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: , ,



Новини
20 Квітня
19 Квітня
Чи будете ви вакцинуватися від COVID-19?
  • Add your answer
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше