Реконструкція котелень на альтернативних видах палива у Тернополі – в підвішеному стані. Передумовою до цього стала поява на останній сесії міськради мешканців з вулиці Київської, які вимагали у влади зупинити будівництво торф’яного «спасіння» у них під вікнами.
Рятують теплопостачання, як можуть
За ініціативи мера Сергія Надала та депутатів було ухвалено рішення в рамках постійної комісії з питань ЖКГ спільно розібратися з тим, чи дійсно такі котельні шкідливі для здоров’я та наскільки вони в цілому економічно рентабельні для Тернополя.
Перше засідання комісії тривало близько трьох годин. Висловитись мали можливість не лише жителі Київської, а й тернополяни з інших вулиць міста, поруч з будинками яких теж облаштовують аналогічні котельні
– До мене звертаються люди з вулиці Купчинського і кажуть, що у них складалося враження під час запуску котелень, що під вікнами потяг проїздить, – каже депутат Назар Зелінка.
На комісії був присутній безпосередньо директор КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» Андрій Чумак, який намагався відповісти на всі запитання та переконати, що котельні шкоди не несуть, а спалювання торфу – це європейська практика.
– Проектно-кошторисну документацію ми розробили, експертизу пройшли. По трьох котельнях зробили заміри, які показали, що на торф’яних котельнях екологічні показники кращі, ніж у тих, що на газі. Ми робимо це не ради забавки, а задля виживання. Зараз у нас стоїть питання: виживе все теплопостачання України чи не виживе. Тому шукаємо будь-які методи. Наш партнер взяв на себе обов’язки забезпечити нас торфом, – каже Андрій Чумак.
За його словами, інвестором у реалізації проекту виступає ТОВ «Промгазтехнологія», що має юридичну прописку в місті Фастові (Київська область). І, як ми вже писали раніше, дане ТОВ, за вимогою мерії, створило юридичну особу ТОВ «Тернопільтепло», аби сплачувати податки до місцевогобюджету.
Пан Чумак каже, що залучили інвестора лише на 8-10% від споживання природного газу Тернополем, на більше не змогли. Однак вид палива для спалювання обирали не випадково.
– Чому торф? Бо це один із видів палива, яке активно використовують у Фінляндії Ірландії, Білорусі. Ми не граємосьу забавки. У нас є законодавство, яке виконуємо. Крім того, ми ще й природній монополіст, тому наші дії обмежуються окремими нормативними документами. До речі, аналогічні проекти наш інвестор уже реалізував у тому ж Фастові. Проте даний виробник більше працює на експорт – у Казахстан, Аргентину, Узбекистан і Китай- пояснює директор теплопостачального КП.
Однак у членів комісії та присутніх виникло ряд запитань. Зокрема, наскільки безпечно і взагалі можливо на базі газових котелень «ліпити» торф’яні.
– Наша система теплопостачання була розрахована на підігрів води саме газом. Тому ті котельні стоять у житлових районах, вони не приносять шкоди населенню. І зараз на базі цих же котелень ви хочете збудувати торф’яні. Повірте мені, я був у Фінляндії. Бачив, як у Литві на щепі опалюється без єдиного куба газу містечко, але там це не знаходиться у житлових районах, – каже депутат Ігор Турський.- Тому як можна на базі газових котелень спалювати будь-що. Ми б уже давно це зробили, опалюючи школи, садочки. Це, однозначно, дешевше. Проте, мабуть, є ще й інші чинники, які впливають на прийняття такого рішення.
Не працюють і не працювали!
Та упродовж засідання комісії Андрій Чумак кілька разів наголошував, що інвестор вже успішно реалізував аналогічний проект у рідному для нього Фастові. Директор КП навіть обмовився, що члени комісії можуть поїхати на Київщину та пересвідчитись у достовірності його слів самостійно.
Журналісти газети «Номер один», на жаль, не їздили у Фастів, аби на власні очі побачити всю успішність реалізації там проекту з облаштування альтернативних котелень. Натомість ми зв’язалися з місцевою владою, зокрема з в.о. директора КП «Фастівтепломережа» Олександром Костецьким. Як виявилось, нашу владу або ввели в оману, або вона свідомо дурить тернополян.
–Усі матеріали по взаємовідносинах між цим підприємством та нашим КП були направлені до прокуратури. Однозначно, буде порушено кримінальну справупо заключеному договору. Тому що сам договір між керівником підприємства і виконавцем подальших будівельних робіт було оформлено неналежним чином. Вони уклали договір, не отримавши дозволу у виконавчого комітету міськради. А виключне право виконавчого комітету – надавати дозвіл комунальним підприємствам на створення будь-яких товариств. Тобто щоб укласти цей договір, потрібен був дозвіл виконкому, – переконаний Олександром Костецьким.
Договором про спільну діяльність, за словами Костецького, було передбачено, що обидві сторони передають свою частку майна для ведення спільної діяльності.
– Тобто в даному випадку КП передає третій чи другій стороні своє комунальне майно: приміщення, обладнання, мережі і т.д. Тут же Господарський кодекс (cтаття75) каже, що безоплатно передача комунального майна забороняється.
По-друге, вони своєї діяльності фактично у нас і не розпочали. В тестовому режимі попрацювали, але на цьому все і зупинилося,– продовжує пан Олександр.
Костецький каже, що був призначений на посаду директора 1 червня 2016 року, тому спостерігав це «дійство» з облаштування котелень тривалий час зі сторони, а тепер уже вивчив це питання детально. Однак чоловік так і не знайшов там законного підґрунтя.
–Якщо запустити оцей договір про спільну діяльність, то підприємство було б задіяне у схемі з уникнення від оподаткування в частині податку на додану вартість. Це вже підслідність Державної фіскальної служби. На сьогоднішній день матеріали знаходяться на вивченні у прокуратурі, – пояснює пан Костецький.
Олександр Володимирович пообіцяв нам надати попередні висновки прокуратури, які тільки вони з’являться.
– У нас переробили дві котельні. Проте обладнання стоїть, але не запущене. Я не дав дозволу на подальшу їх експлуатацію. Відповідно всі котельні працюють у нас лише на газі, – зауважує пан Олександр.
Директор КП каже, що «альтернативні» котельні працювали у них під час пусконалагоджувальних робіт, максимум два місяці в тестовому режимі. Однак стабільно не працювали.
– Щоб ці котельні працювали стабільно, їх треба завантажити не менше, ніж на 50% від усієї потужності. Що це таке? Якщо температура плюсова, потрібно тримати на виході температуру не більше 40 градусів. Якщо ж котельню завантажити менше, ніж на 50%, вона працює нестабільно та просто гасне. Доцільно її запускати у нашому випадку тільки при температурі від мінус 10 градусів. Це така їх технологічна особливість. Скажу вам ще одну деталь. Та сума коштів на придбання торфу, який необхідно було закупити, щоб запустити ці котельні, рівноцінна тій, що я заплачу за газ. Один в один виходить. Ось вам, де закінчується патріотизм!, – пояснює директор КП «Фастівтепломережа».
За його словами, люди у Фастові теж не були сильно в захоплені від таких альтернативних котелень. У тому числі через той шум та димову завісу, якувони «виробляють». Та нас зацікавила ще одна не менш важлива деталь, на якій наголосив директор КП «Фастівтепломережа»,– це ціна. За інформацією пана Костецького, такі ж установки, які їм облаштовувало ТОВ, можна було купити удвічі дешевше.
– На ейфорії патріотизму головне гарно все подати, а вкінці виходить, що ніякого патріотизму немає – лише чиясь особиста вигода,- підсумував Олександр Костецький.
Що маємо на виході? Аналогічного проекту в Україні немає, незрозумілості у документах та цінах, сумнівна економічна вигода та на додачу шкода для здоров’я населення? Маємо надію, що на ці та інші запитання врешті-решт тернопільська влада зможе дати відповідь. Інакше не виключаємо, що на наш «альтернативний» прогрес чекає така ж доля, як аналогічного «блага» у Фастові…
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: котельні, Фастів
13243