Альфа-амілаза як маркер захворювань підшлункової залози

Підшлункова залоза відіграє ключову роль у процесах травлення, а порушення її роботи часто супроводжуються неспецифічними симптомами, такими як біль у животі, нудота чи загальна слабкість. Саме тому лабораторні показники стають важливим інструментом для раннього виявлення патологій цього органа. Серед них особливе місце займає альфа-амілаза — фермент, зміни рівня якого можуть вказувати на ураження підшлункової залози та потребу в подальшій діагностиці.

Що таке альфа-амілаза

Альфа-амілаза — це травний фермент, який бере участь у розщепленні складних вуглеводів до простіших сполук, доступних для засвоєння організмом. Вона починає діяти ще на ранніх етапах травлення та є важливою частиною ферментної системи людини.

В організмі альфа-амілаза виробляється:

• слинними залозами, де фермент запускає перетравлення крохмалю вже в ротовій порожнині;
• підшлунковою залозою, яка виділяє панкреатичну альфа-амілазу в дванадцятипалу кишку для подальшого травлення.

У лабораторній практиці розрізняють два типи альфа-амілази:

• загальна – сума ферменту зі слини та підшлункової залози;
• панкреатична – є більш специфічною для оцінки стану підшлункової залози.

Визначення рівня альфа-амілази в крові або сечі дозволяє опосередковано оцінити активність ферменту та запідозрити порушення в роботі органів травлення, насамперед підшлункової залози. Детальніше про панкреатичну альфа-амілазу читайте за посиланням https://nikolab.com.ua/uk/prices/1056-2/. 

Як панкреатична альфа-амілаза пов’язана з підшлунковою залозою

Панкреатична альфа-амілаза безпосередньо пов’язана з функціональним станом підшлункової залози, оскільки синтезується її ацинарними клітинами та виділяється у дванадцятипалу кишку разом із панкреатичним соком. Основне завдання ферменту — продовження розщеплення вуглеводів після їх первинної обробки в ротовій порожнині.

За нормальних умов панкреатична альфа-амілаза майже не потрапляє в кров у значних кількостях. Однак при ушкодженні клітин підшлункової залози, запаленні або порушенні відтоку панкреатичного соку фермент починає активно надходити в кровообіг, що й фіксується під час лабораторного аналізу.

Саме тому панкреатичну альфа-амілазу вважають більш специфічним маркером патологій підшлункової залози, ніж загальну амілазу. Проте нормальні показники не завжди виключають захворювання, особливо при тривалих хронічних процесах.

Оцінка рівня панкреатичної альфа-амілази має найбільшу діагностичну цінність у поєднанні з клінічними симптомами та іншими лабораторними показниками.

Причини підвищення альфа-амілази

Підвищення рівня альфа-амілази в крові зазвичай свідчить про порушення відтоку або ушкодження тканин, у яких цей фермент синтезується. Найчастіше збільшення показника пов’язане з патологіями підшлункової залози, але можливі й інші причини:

• гострий панкреатит або загострення хронічного панкреатиту;
• порушення прохідності панкреатичних протоків (каміння, спазм, пухлини);
• травми або оперативні втручання на підшлунковій залозі;
• запальні процеси органів черевної порожнини;
• захворювання слинних залоз, зокрема паротит;
• ниркова недостатність, при якій порушується виведення ферменту;
• вживання алкоголю, деяких лікарських засобів або токсичних речовин.

Ступінь підвищення альфа-амілази не завжди прямо відповідає тяжкості захворювання. Часто значне зростання показника може спостерігатися короткочасно, тоді як при тривалих хронічних процесах рівень ферменту може залишатися помірним або навіть нормальним. Тому результати аналізу слід оцінювати в комплексі з клінічними симптомами та іншими лабораторними даними.

Коли рівень альфа-амілази може бути зниженим

Зниження рівня альфа-амілази трапляється рідше, однак також може мати клінічне значення. Найчастіше воно пов’язане зі зменшенням функціональної активності підшлункової залози або значною втратою її тканини.

Основні причини зниження альфа-амілази:

• виражене ураження підшлункової залози з розвитком ферментної недостатності;
• тривалий хронічний панкреатит з атрофією залозистої тканини;
• стан після часткового або повного видалення підшлункової залози;
• важкі форми муковісцидозу;
• значні порушення синтезу ферментів при метаболічних розладах.

Низький рівень альфа-амілази не є діагнозом, але може вказувати на порушення екзокринної функції підшлункової залози. У таких випадках лікар оцінює показник разом з іншими ферментами та клінічними симптомами.

Альфа-амілаза при гострих і хронічних захворюваннях підшлункової

Рівень альфа-амілази по-різному змінюється залежно від характеру ураження підшлункової залози — гострого чи хронічного, що має важливе значення для клінічної оцінки стану пацієнта:

1. При гострому панкреатиті альфа-амілаза зазвичай різко підвищується вже в перші години після появи симптомів. Максимальних значень показник може досягати протягом 12-24 годин, після чого поступово знижується. Це пов’язано з масивним ушкодженням клітин органу та активним надходженням ферменту в кров.
2. При хронічних захворюваннях підшлункової залози у період загострення рівень альфа-амілази може помірно підвищуватися. Однак при тривалому перебігу хвороби та зменшенні кількості функціональної тканини показник часто залишається в межах норми або навіть знижується.

Здати аналіз на панкреатичну альфа-амілазу недорого можна в лабораторії «Ніколаб» https://nikolab.com.ua/uk/. 

Альфа-амілаза та інші ферменти: чому варто аналізувати разом

Оцінка рівня альфа-амілази має найбільшу діагностичну цінність не ізольовано, а в комплексі з іншими ферментами підшлункової залози. Це дозволяє точніше визначити характер ураження, стадію процесу та уникнути хибних висновків.

Найчастіше альфа-амілазу аналізують разом із такими показниками:

1. Ліпаза. Є найбільш специфічним маркером гострого панкреатиту. Підвищується пізніше за амілазу, але зберігається довше, тому допомагає підтвердити діагноз, особливо якщо пацієнт звернувся не одразу.
2. Панкреатична еластаза. Використовується для оцінки екзокринної функції підшлункової залози, особливо при хронічних захворюваннях. Дозволяє виявити ферментну недостатність, навіть коли рівень амілази нормальний.
3. Трипсин або трипсиноген. Відображає активність протеолітичних ферментів підшлункової залози та може бути корисним для оцінки тяжкості запального процесу.
4. Загальна амілаза. Порівняння з панкреатичною фракцією допомагає з’ясувати джерело підвищення ферменту та виключити позапанкреатичні причини.

Комплексний підхід до оцінки ферментів дозволяє лікарю не лише підтвердити або спростувати ураження підшлункової залози, а й більш точно визначити тип патології та подальшу тактику обстеження чи лікування.

Альфа-амілаза є важливим лабораторним маркером, що допомагає запідозрити захворювання підшлункової залози, особливо при гострих процесах. Водночас її показники потребують ретельної інтерпретації та оцінки в комплексі з іншими ферментами й клінічними даними.

Рубрика: Здоров'я