Впродовж 33 років Роман Побуринний щодня, за будь-якої погоди, піднімається на стару ратушу Чорткова, аби завести механічний годинник – одну з головних візитівок міста.
Справу, а радше мистецтво годинникарства, пан Роман перейняв від свого батька, який свого часу також доглядав за ратушним годинником упродовж 22 років, повідомляє Чортківська міська рада.
«Почав навчатися цієї справи й водночас працювати ще у 1966 році, одразу після закінчення школи. Згодом служив в армії. Повернувшись, продовжив батькову справу. Окрім цього, певний час займався ремонтом наручних годинників. Механізм годинника на ратуші має запас ходу 28 годин, після чого його знову потрібно заводити. Роблю це щодня в один і той самий час», – розповідає пан Роман.
Цікаво, що знаний годинникар мешкає у сусідній Заводській громаді та щодня долає шлях до Чорткова, щоб місто жило у ритмі точного часу, а звуки ратушного годинника й надалі залишалися символом його життя.
Водночас із сумом Роман Богданович зізнається, що наразі не має кому передати сімейну справу годинникарства, адже його син нині захищає Україну на війні.
Вражає також історія самого годинника. Згідно з історичними джерелами, годинниковий механізм на Старій ратуші був виготовлений фірмою «Йоганн Маннхардт» і був виписаний бургомістром Людвігом Носсом.
До слова, саме цей годинник не одразу опинився на чортківській вежі. Він спочатку висів на дзвіниці домініканського монастиря. І коли у 1906 році почалася активна руйнація старого монастиря – готувався майданчик для нині існуючого костелу, годинник із вежі дзвіниці перенесли на міську ратушу.
На самому механізмі годинника є надпис «J.Manhardt’sche Thurmurhen 1887», що, ймовірно, свідчить про те, що годинник виготовили саме у тому році.
Йоганн Манхардт обладнав загалом 1200 веж громадських будівель годинниками, включаючи мюнхенський Фрауенкірхе, мерію Берліна та собор Кельна.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
9377