З благословення митрополита Василія були укладені та прозвучали особливі духовні роздуми, молитовні наміри, у яких присутні спільно просили Бога порятунку для Батьківщини, збереження життя наших воїнів, для перемоги у війні. Молільники звернулися у молитві до Матері Божої Зарваницької про Її Покров над українським народом, за українських матерів, які у тривозі за майбутнє своїх дітей, за усі країни та народи, що допомагають Україні у нерівній важкій боротьбі, за українських волонтерів, що жертвують свої сили та час для того, щоб послужити ближнім у найтяжчу хвилину. Та найбільше – за захисників, за усіх поранених воїнів, полонених, щоб Господь зцілив їхні рани та полегшив їхні страждання.
Кир Василій Семенюк у вступному слові сказав таке:
Священники почергово несли ікону Матері Божої Зарваницької. Під час зупинок зачитувалися уривки страсних Євангелій, віршовані розважання, страсні пісні, а семінаристи Тернопільської семінарії театралізовано відтворили дорогу терпінь Ісуса Христа, починаючи від Його засуду перед Синедріоном і до розп’яття на хресті.
Слово владики Теодора Мартинюка після XIV стації Хресної дороги:
Подячне слово митрополита Василій на завершення Хресної дороги:
Джерело: http://www.tze.org.ua/
Мітки: Зарваниця, Хреста дорога
2202