Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Віталія І. на вирок Шумського районного суду від 4 серпня 2022 року.
Як встановлено судом, 19 грудня 2021 року, в другій половині дня у раніше судимого Віталія І. виник злочинний намір, спрямований на розбійний напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний з проникненням у житло, із погрозою застосування насильства, небезпечним для життя та здоров’я особи. З цією метою приблизно о 22 год. він дістався до будинку самотньої пенсіонерки, розташованого в одному з сіл Кременецького району.
Витиснувши пластикове вікно, обвинувачений проник у будинок. Надалі зайшов до кімнати, де перебувала пенсіонерка та, приклавши до її голови предмет, схожий на сокиру, почав вимагати гроші. Потерпіла, усвідомлюючи небезпеку для свого здоров’я та життя, проти власної волі віддала йому спочатку 240 грн. Однак Віталій І. продовжував вимагати кошти, погрожуючи застосувати насильство. Сприйнявши його слова як реальні, пенсіонерка пішла до сусідньої кімнати і віддала ще 2 тис. 500 грн. Отримавши гроші, обвинувачений через вхідні двері вийшов із будинку, завдавши потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 2 тис. 740 грн.
Вироком Шумського районного суду від 4 серпня 2022 року 43-річного Віталія І. визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України (напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою насильства, небезпечний для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбою), поєднаному з проникненням у житло), та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців із конфіскацією майна, що є його власністю. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до даного покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Кременецького районного суду від 16 липня 2020 року, і визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років із конфіскацією всього належного йому майна.
Довідка: санкція ч. 3 ст. 187 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна.
Не погодились із судовим рішенням, захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу, в якій просив даний вирок скасувати, а кримінальне провадження закрити. Вважав, що місцевим судом не встановлено достатньо доказів причетності його підзахисного до вчинення злочину, а можливість їх отримати вичерпано (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України). Також вказав, що місцевим судом не надано належної правової оцінки долученим доказам, невірно оцінено обставини справи та допущено ряд порушень норм процесуального права.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, перевіривши обставини кримінального провадження та частково дослідивши його матеріали в межах апеляційної скарги, погодилась із висновками суду першої інстанції, що розбійний напад вчинив саме Віталій І.
Причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого йому злочину підтверджено показами потерпілої Антоніни М., яка під час допиту в судовому засіданні пояснила, що наступного дня після нападу працівники поліції надали їй фотознімки, і на одному з них за рисами обличчя, зокрема по формі носа і очей, вона впізнала Віталія І. Вказала потерпіла і номінал купюр, викрадених у неї коштів. Крім того, в ході огляду її будинку експерти виявили сліди пальців рук, які співпали із папілярними узорами дактилоскопічної картки обвинуваченого.
Доводи сторони захисту, що непричетність Віталія І. до вчиненого злочину підтверджено словами його співмешканки Г., колегія суддів визнала необґрунтованими, оскільки показання свідка Г. не лише не спростували причетність обвинуваченого до вчинення розбою, але й частково узгоджувались із показаннями потерпілої. А саме цей свідок вказала, що повернувшись додому приблизно о 7-ій год. ранку і Віталій І. дав її дітям гроші купюрами по 100 грн. Тобто того ж номіналу, що й викрадені у потерпілої.
Необґрунтованими визнано і доводи апелянта про визнання недопустимими показань потерпілої Антоніною М. і свідка Г. в суді першої інстанції у режимі відеоконференції.
Погодилась колегія суддів і з призначеною відповідно до вимог статей 50, 65 КК України мірою покарання, що була необхідною й достатньою для виправлення Віталія І. та попередження скоєння ним нових злочинів.
З урахуванням наведеного колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Віталія І. залишила без задоволення, а вирок Шумського районного суду від 4 серпня 2022 року – без змін, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: апеляцій суд
2206