Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги захисниці обвинуваченої Любові Б., прокурора та потерпілої Марії С. на вирок Борщівського районного суду від 30 червня 2022 року.
Відповідно до цього вироку, 29 липня 2020 року, приблизно о 9 год. 15 хв., Любов Б., керуючи технічно справним автомобілем “Мерседес Бенц”, рухалась зі швидкістю 78-82 км/год автодорогою зі сторони с. Вигода Чортківського району в напрямку смт. Мельниця-Подільська. У салоні автомобіля знаходилась пасажирка, її сестра. У цей час попереду в попутному напрямку, ближче до правого краю дороги, технічно несправним мотоциклом “Вайпер” без номерного знаку рухався потерпілий Іван С. Наблизившись до перехрестя головної дороги з другорядною, всупереч вимогам Правил дорожнього руху, потерпілий, не переконавшись, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеку іншим учасникам руху, почав маневр повороту ліворуч і виїхав на смугу зустрічного руху. В свою чергу, водійка автомобілю “Мерседес Бенц” Любов Б. не зменшила швидкість аж до зупинення транспортного засобу, а продовжила рух і, також порушуючи вимоги ПДР, виїхала на смугу зустрічного руху. Унаслідок порушення обома водіями правил безпеки дорожнього руху автомобіль зіткнувся з мотоциклом. Іван С. отримав тяжкі тілесні ушкодження й після тривалого лікування у березні 2021 року помер.
Вироком Борщівського районного суду від 30 червня 2022 року Любов Б. визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого), та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права 2 роки керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування основного покарання з випробуванням із іспитовим строком 1 рік та покладено обов’язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган про зміну місця проживання, роботи та/або навчання.
Цивільний позов потерпілої Марії С. задоволено частково та стягнуто з обвинуваченої на її користь 250 тис. грн моральної шкоди.
Довідково: санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3-ох до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3-ох років або без такого.
Не погодившись із судовим рішенням, прокурор, сторони обвинувачення та захисту подали апеляційні скарги, в яких просили вирок суду першої інстанції скасувати і ухвали новий. Так, прокурор вважав, що призначене покарання не відповідало тяжкості скоєного, тому просив призначити Любові Б. реальне покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Потерпіла Марія С., дружина водія мотоцикла Івана С., також наполягала на призначенні покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. Мотивуючи свою вимогу, пояснила, що після аварії чоловік прожив ще 7 місяців, але був без свідомості, і вона доглядати за ним. Але обвинувачена жодного разу не поцікавилась станом його здоров’я і не вибачилась перед дружиною. Понесені матеріальні збитки відшкодувала частково лише після звернення сестри — сплатила 80 тис. грн за операції. Тож родина змушена була просити гроші на лікування потерпілого в односельців.
Натомість захисниця обвинуваченої вважала, що висновки суду першої інстанції не відповідали фактичним обставина справи, адже автомобіль Людмили Б. здійснював обгін з безпечним інтервалом, але через те, що мотоцикл рухався не прямолінійно, вона виїхала на зустрічну смугу. Тому просила визнати її підзахисну невинуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та виправдати.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданих апеляційних скарг, погодилась із висновком суду першої інстанції, що вина Любові Б. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, доведена в повному обсязі. Зокрема, висновками судової автотехнічної експертизи, відповідно до яких, зіткнення транспортних засобів можна було уникнути, якби з моменту зміни руху мотоцикла автомобіль рухався прямолінійно і своєчасно зменшив швидкість (навіть без застосування екстреного гальмування). Тому твердження захисниці обвинуваченої, що саме водій мотоцикла створив аварійну ситуацію, суперечать висновкам автотехнічної експертизи та іншим матеріалам справи, тому технічно неспроможні.
Разом із тим, колегія суддів визнала обґрунтованими доводи апелянтів щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність через м’якість. Звільнивши Любов Б. від призначеного основного покарання з випробуванням, місцевий суд не врахував, що скоєне обвинуваченою кримінальне правопорушення належить до категорії тяжких злочинів (ст. 12 КК України) і спричинило непоправні наслідки – смерть Івана С., а також думку потерпілої, яка вимагала призначити суворе покарання. Крім того, невідшкодування заподіяної моральної та лише часткове відшкодування матеріальної шкоди, поведінку обвинуваченої після ДТП не давали можливості застосувати ст. 75 КК України.
На підстав наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційні скарги прокурора і потерпілої Марії С. задовольнила частково, апеляційну скаргу захисниці обвинуваченої залишити без задоволення. Вирок Борщівського районного суду від 30 червня 2022 року щодо Любові Б. у частині призначеного покарання скасувала та ухвалила новий вирок, яким призначила обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права 2 роки керувати транспортними засобами, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: дтп, суд
5870