10-14 мільйонів років тому на території сучасної Борщівщини існувало древнє Сарматське море. Море було мілким, добре прогрівалось і тому тут було багато живих організмів.
За мільйони років на дні Сарматського моря відклалися потужні пласти гіпсу. Пізніше осаджувались і відкладались вапняки, пісковики, глина. Під час руху і підняття південно-західної частини Руської платформи (Волино-Подільської плити) і горотворення Карпат Сарматське море відступило, залишивши по собі осадові породи. Пізніше у цих породах утворились тріщини. Вода циркулювала по тріщинах, розчиняла і виносила гіпс. Внаслідок цього утворились підземні порожнини. Процес формування цих печер відбувається і досі.
В Україні виділяють такі спелеокарстові регіони: Кримський, Подільський, Карпатський. Борщівщина входить у Подільський спелеокарстовий регіон, який є одним з найбільших у світі «печерним» районом. Тут у межиріччі Серету та Збруча існує цілий лабірин підземних порожнин з вже відомих та ще не описаних. Це близько сотні великих і малих печер. Серед них найбільшою гіпсовою печерою світу є печера Оптимістична. Загальна довжина її описаних ходів – 260 км. Ця сума щоразу збільшується по мірі відкриття нових ходів, залів… Знаходиться вона біля села Корoлівка, на правому схилі долини Нічлави.
Карстові печери Борщівщини унікальні і різноманітні. Проте всі вони переважно одного типу – горизонтальні, на відміну від Кримських печер котрі переважно вертикальні.
Придністровські печери відзначаються стабільністю теплового режиму та умов зволоження як протягом доби, так і протягом року. Температура повітря тут становить 10-11 градусів Цельсія, відносна вологість-80-100 відсотків.
Підземні порожнини Борщівщини – своєрідний і унікальний світ, перлина Подільського краю і України, розповіли у НПП «Дністровський каньйон».
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Борщівщина, Дністровський каньйон, печери
5899