За 7 років своєї роботи НАБУ й САП викрили на корупції понад 1000 посадовців, серед них – 94 керівники державних підприємств, 70 суддів, 22 чинних і колишніх народних депутати, 13 керівників центральних органів виконавчої влади, а також 6 міністрів та їхніх заступників. До державного бюджету України відшкодували 3,8 млрд. грн., причому лише минулого року – близько 1,96 млрд. грн. Станом на кінець 2021 року 670 громадян уже отримали статус обвинувачених у справах НАБУ й САП. Ось тільки всі цифри могли би бути набагато більшими, якби антикорупційним органам не вставляли палку в колеса ті, хто мав би їх підтримувати.
Допоки увага українців останніми тижнями була сконцентрована на російській загрозі, Кабмін таємно рятував корупціонерів, на старті зносячи конкурс на директора НАБУ і підриваючи – на керівника спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Для цього уряд незаконно викинув з комісії НАБУ Драго Коса, який не давав вищій владі сфальшувати конкурс на керівника САП.
Фактичний зрив конкурсу на директора НАБУ точно ставить хрест на грошах МВФ, і з великою вірогідністю – на держгарантіях США. Але тут навіть не про гроші. Йдеться про знищення державних інституцій як таких. Адже стає очевидно, що корупцію в Україні владоможці захищатимуть будь-якими способами, навіть якщо для цього доводиться порушувати закони.
Судіть самі: лише за останні 10 днів НАБУ викрило на одержанні майже 1,3 млн. грн. хабара депутата Київради від «Слуги народу» Владислава Трубіцина. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду засудила до 2 років позбавлення волі суддю-хабарника з Волині та посилила вирок для колишнього «есбеушника» – йому призначили 5,5 року з конфіскацією майна. До речі, лише за останній місяць посадили чотирьох суддів-корупціонерів. 5,5 року позбавлення волі та конфіскацію частини майна отримав колишній директор Гутятинського лісгоспу Віктор Сиса, який намагався дати детективу НАБУ $100 тисяч (!) хабара.
Також останніми днями НАБУ і САП скерували до суду справи за обвинуваченням народного депутата Дубневича у заволодінні 93,28 млн. грн., а ще – обвинувальний акт щодо голови одного з судів Вінницької області, викритого на хабарі.
У цей же час президент Зеленський довічно призначив на посади 27 суддів, які не пройшли передбаченого законом оцінювання. Заведено у скандальний глухий кут конкурси на керівників НАБУ і САП, причому долю конкурсу спеціалізованої антикорупційної прокуратури в апеляційній інстанції будуть вирішувати судді, які мають численні проблеми з походженням статків та сумнівні рішення в минулому. З’являється журналістське розслідування про головного рятувальника країни Сергія Крука, теща якого несподівано обжилася трьома квартирами та мільйонним капіталом, працюючи директоркою сільського клубу із зарплатою 2-3 тисячі грн. Спійманий на хабарі нардеп від «Слуги народу» Сергій Кузьміних (справа про “30% відкатів” за забезпечення перемог у тендерах в Житомирській області) тупо не з’являється в суд з обрання запобіжного заходу. Спійманий на хабарі депутат Київради Владислав Трубіцин («Слуга народу») уже на волі: за нього внесли заставу в 14,8 млн. грн. Обвинувачений у корупції народний депутат Олександр Юрченко нещодавно повернувся з відпочинку в Домінікані (нагадаю, що підозра для нього спершу навіть блокувалася генеральним прокурором Іриною Венедіктовою і справа отримала продовження лише після гучного розголосу).
Такі дані наводить Центр протидії корупції, який днями оприлюднив найгучніші корупційні скандали каденції Володимира Зеленського та його «слуг» при владі. Їхні фігуранти обіймають високі посади, а хабарі коливаються від сотень тисяч до мільйонів. Багатьом із них вдалося уникнути не тільки покарання, а й підозри. Зрозуміло, що не просто так…
«Соціальний ліфт», який у 2019-му пропагував новообраний президент Зеленський, дав збій. У ньому нагору піднялися не тільки випадкові люди, а й особи, яким начхати і на країну, і на виборців. Корупція, у якій так палко звинувачував на стадіоні кандидат Зеленський кандидата Порошенка, із повним перезавантаженням влади нікуди не зникла. І єдиний шанс щось змінити у цьому напрямку – дати повну підтримку і «зелене світло» таким органам, як НАБУ, САП та ВАКС. Ось тільки тоді зросте для влади величезний ризик, що зубожіла країна нарешті почне розвиватися – економічно та соціально. А ситий виборець почне нарешті думати головою…
Джерело: Тижневик "Номер один"
5949