У березні 2020 року громадсько-політичні організації Тернопільщини звернулися до міського голови Тернополя Сергія Надала і депутатів міської ради із пропозицією про встановлення в Тернополі на вулиці Чорновола пам’ятника видатній поетесі Лесі Українці з нагоди 150-літнього ювілею з Дня її народження, яке відзначається 25 лютого, та переміщення пам’ятника О. Пушкіну на однойменну вулицю. Відповідну ідею запропонував громадсько-політичний діяч Петро Маленький, котрий свого часу зняв у Тернополі пам’ятник Леніну. Проте чиновники міської ради проігнорували цю ініціативу, не захотіли навіть обговорити чи запропонувати її на розгляд мешканцям міста та області.
Пам’ятник Пушкіну споруджено в радянські часи без жодного врахування громадської думки. Його встановлено на 100-метровій відстані від запланованого пам’ятника Лесі Українці.
Виконавчий комітет у своїй відповіді щодо пам’ятника Пушкіну написав (мова оригіналу збережена): «…частина громадян міста вважає, що пам’ятник не несе ніякої загрози суспільству, органічно вписується у міське середовище і є його окрасою. Це підтверджено під час проведеного міською радою в березні 2019 року громадського обговорення щодо доцільності демонтажу/збереження пам’ятника Олександрові Пушкіну в Тернополі, за результатами якого більшість громадян проголосували саме за збереження пам’ятника».
Тут слід також зважити на історичний контекст: як може вписуватися у міське середовище пам’ятник О. Пушкіну, якщо поет у своєму творі «Полтава» шельмував Івана Мазепу – будівничого Української держави:
«Пирует Петр. И горд и ясен
И славы полон взор его,
И царской пир его прекрасен.
При кликах войска своего.
Но где же первый, званьш гоеть?
Где первый, грозный наш учитель,
Чью долговременную злость
Смирил полтавский победитель?
И где ж Мазепа? Где злодей?
Куда бежал Иуда в страхе?
Зачем король не меж гостей?
Зачем изменник не на плахе?
(Уривок із поеми О. Пушкіна «Полтава» )
Чи може уживатися така роздвоєність у нашій національній пам’яті про минувшину, свідомо спотвореній неорганічними московськими імпер-шовіністами?
Як можна опиратися на думку «громадськості», якщо опитування проводилося без належного інформування мешканців міста? Попри те, що опитування проходило одночасно через сайти «Електронні консультації з громадськістю», електронну пошту відділу зв’язків із громадськістю та ЗМІ і через соціальні мережі, участь у ньому взяли лише 79 осіб, з яких нібито 57% висловилися за збереження пам’ятника російському поетові.
Пам’ятник Пушкіну як ідеологічно неприйнятний не може бути окрасою міського середовища і не вписується в монументальну композицію видатних українських діячів: Т. Шевченка, І. Франка, С. Крушельницької, Я. Стецька, Й. Сліпого, Данила Галицького, С. Бандери, а пам’ятник Лесі Українці доповнював би пантеон геніальних творців національного ренесансу та борців за незалежність.
Чомусь міська влада не бажає гідно вшанувати поетесу, натомість пишається монументальною «красою» Пушкіна.
Активісти громадсько-політичних організацій Тернопільщини
P.S.: Інтерв’ю з Петром Маленьким читайте в наступному випуску «Номер один».
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", Леся Українка, памятник, Петро Маленький, Пушкін, тернопіль
4839