Жодна людина не наділена правом позбавляти життя іншу та чинити будь-яке насилля над нею. Чому ж тоді ми так часто про це забуваємо? Болюче питання сімейного насилля знову піднімає наше видання. Чому? Запитаєте ви. Відповідь проста. Щодня в Україні мінімум п’ять жінок потерпає від рукоприкладства. А скільки дітей та підлітків бачать це власними очима і також терпляче чекають, коли це закінчиться! Насиллю не місце у цивілізованому світі, пишуть світові видання. Але споглядаючи ситуацію у Тернопільському районі, напрошується запитання: чи цивілізований ми світ?
Від насилля потерпають не лише жінки та діти
За 2019 рік на території Тернопільського району було зафіксовано 63 випадки домашнього насильства, а від початку 2020 року мобільна бригада вже здійснила 12 виїздів щодо з’ясування обставин домашнього насильства та надання соціально-психологічної допомоги постраждалим. Найчастіше від домашнього насильства страждають жінки та діти, але бувають випадки, коли й жінки стають ініціаторками насильницьких дій.
Щоби розібратися, що таке домашнє насильство та що робити, коли хтось із родини потерпає від нього, запитали наші журналісти у т. в. о. директора Тернопільського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Едуарда Грішина. Керівник розповідає, що насильство – це одна з найбільших проблем нашого суспільства. Найгірше, коли потерпають діти або ж вони стають свідками цього. На такому фоні у дитини розвиваються власні комплекси, агресія, яку малеча тисне у собі, що з часом вплине на їхню поведінку та дії.
– Для початку варто зрозуміти, що таке насильство. Це дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають у родинних відносинах чи у шлюбі між собою незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь, – мовить Едуард Олександрович.
– Кожна людина повинна усвідомити, що насильству не місце у світі. Кожен, хто стає на такий шлях, несе відповідальність. Тому, відповідно до Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», керуючись постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового положення про мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі», з метою надання соціально-психологічної допомоги особам, постраждалим від домашнього насильства 16 січня 2019 року було проведено засідання робочої групи зі створення мобільної бригади соціально-психологічної допомоги для постраждалих жителів Тернопільського району, – каже керівник.
– Розкажіть детальніше про мобільну бригаду.
– Мобільна бригада – це спеціалізована служба підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі. У склад мобільної бригади увійшли такі спеціалісти, як керівник мобільної бригади, фахівець із соціальної роботи та практичний психолог відділу соціальної роботи Тернопільського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, головний спеціаліст служби у справах дітей районної державної адміністрації та заступник начальника сектора превенції патрульної поліції Тернопільського районного відділення поліції ГУ НП України в Тернопільській області. Місце локації мобільної бригади – Тернопільський районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 10, також діє «гаряча лінія» 096 342 50 97 та стаціонарний телефон (0352) 53-71-41.
«Закон передбачає можливість відокремити кривдника від жертви»
– Які головні завдання цієї групи?
– Основними завданнями мобільної бригади є швидке реагування та надання соціально-психологічної допомоги постраждалим особам, які потребують термінової допомоги, зокрема шляхом кризового та екстреного втручання, інформування постраждалих осіб щодо послуг (медичних, соціальних, психологічних, правових тощо), які вони можуть отримати для подолання наслідків насильства, роз’яснення постраждалим особам їхніх прав, визначених законом, можливостей отримання допомоги від суб’єктів, доцільності її отримання та провадження інформаційно-просвітницької діяльності (у тому числі розповсюдження серед населення відповідних інформаційних матеріалів) щодо форм, проявів та наслідків насильства, формування нетерпимого ставлення громадян до цих явищ, а також щодо заходів у сфері запобігання та протидії насильству.
Мобільна бригада надає соціальні послуги шляхом проведення фахової консультації за допомогою телефонного зв’язку, з виїздом у спеціально організованому транспорті до місця проживання (перебування) постраждалих осіб чи іншого вказаного ними місця, у приміщенні загальної чи спеціалізованої служби підтримки постраждалих осіб, в іншому приміщенні, визначеному місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
– Із вищесказаного робимо висновок, що мобільна бригада стоїть на захисті абсолютно кожного громадянина, який постраждав від насильства.
– Звичайно. Діяльність мобільної бригади ґрунтується на засадах гарантування постраждалим особам безпеки та їхніх основоположних прав і свобод, належної уваги до кожного факту домашнього насильства, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії насильству, поваги та неупередженого ставлення до постраждалих осіб, конфіденційності інформації про постраждалих осіб та осіб, які повідомили про вчинення насильства, недопущення дискримінації за будь-якою ознакою (статі, раси, мови, релігійних, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, громадянства, віку, стану здоров’я, інвалідності, сімейного стану, статусу біженця, внутрішньо переміщеної особи чи іншої визначеної законодавством категорії мігрантів тощо).
– Які послуги надаються мобільною бригадою на місці скоєння насильства?
– Хочу зауважити, що до кожної ситуації спеціалістами підбирається свій підхід. Звісно, є чітко прописані правила, яких ми дотримуємось. Це діагностика психологічного стану постраждалої особи, оцінювання ризиків продовження чи повторного вчинення щодо неї насильства. Кризове та екстрене втручання з метою негайного усунення або мінімізації наслідків насильства шляхом виклику екстреної допомоги державних органів. Надання психологічної допомоги, у тому числі дітям, відповідно до індивідуальних потреб. Проведення заходів із соціальної та реабілітаційної підтримки постраждалих осіб тощо.
Також керівник розповідає, що закон передбачає можливість відокремити кривдника від жертви. Для цього є певна процедура. Терміновий заборонний припис і обмежувальний. Заборонний припис виноситься терміново Національною поліцією як реакція на факт домашнього насильства, діє до 10 днів, але його можна продовжити через суд до пів року. Обмежувальний припис діє від 1-го до 6 місяців, його видає лише суд.
На завершення директор щиро розповідає, що найбільше, чого б хотіла його служба, це не бачити дитячих сліз. За роки праці звикли, що їхня робота інколи може бути жорстокою, як це виглядає з боку. Важко вилучати дітей із сім’ї, де батьки зловживають алкоголем. З однієї сторони – це батьки, рідніших від них немає. З іншої сторони, у притулку таки дітям буде краще, адже вони не відчуватимуть на собі агресії найрідніших.
Проблема насилля жива, вона з кожним днем набирає обертів. Основним акцентом нашої роботи є не лише захист тих, хто постраждав від насилля, а й профілактика повторного вчинення насилля. Прагнемо, щоби кожен, хто буде чинити протиправні дії, задумався й усвідомив, що це можуть бути останні дії по відношенню до чоловіка, жінки, батьків, дітей. А також наголошуємо, що не можна терпіти будь-якого насилля. Чи це морального, чи психологічного, чи фізичного, додає пан Грішин.
Видання «Номер один» звертається до кожного свідомого громадянина. Зупинити насилля можемо ми самі. Не слід чекати, що проблема вирішиться сама по собі. Якщо ви потерпаєте від будь-якого виду насилля або ж стали свідком таких дій, не мовчіть. Телефонуйте у поліцію або до мобільної бригади. Зупиніть домашній терор, який із часом може стати масштабним.
Соломія Вершигора
Джерело: Тижневик "Номер один"
8448