13 грудня зупинилося серце видатної людини Тернопілля, знаного хірурга -гінеколога, головного лікаря перинатального центру «Мити і дитина» Віктора Куценка. Чоловік знаходився в одному з ресторанів міста з товаришем. Раптово йому стало погано, врятувати життя лікарю намагалися три бригади швидкої допомоги, однак марно. Віктор Куценко помер на шістдесятому році життя.
Мало хто може відгукнутися про Віктора Васильовича погано. Він був професіоналом своєї справи. Любив свою роботу, віддавався їй повністю.
Народився Віктор Куценко 13 липня 1958 року в Тернополі. У 1982 році закінчив Тернопільський державний медичний інститут за спеціальністю «лікувальна справа». З 1986-го по 1998 роки працював лікарем акушером-гінекологом Тернопільського клінічного пологового будинку, з лютого по березень 1998-го – завідуючий фізіологічним відділенням. З 1998-го по 2003 роки – головний спеціаліст акушер-гінеколог управління охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністрації. З 2003-го по 2008 роки – головний лікар Тернопільського міського комунального пологового будинку.
11 років очолював провідний медичний заклад Тернопільщини – обласний клінічний перинатальний центр «Мати і дитина». За час роботи в охороні здоров’я врятував тисячі життів немовлят.
Будучи здібним організатором охорони здоров’я, неодноразово був у складі комісії МОЗ України із перевірок роботи служби охорони материнства та дитинства.
За високі показники у роботі Віктора Куценка нагороджено численними грамотами Тернопільських облдержадміністрації та облради. У 2006 році нагороджений Почесною грамотою Міністерства охорони здоров’я України.
– Це був надзвичайно потужний акушер-гінеколог. Таких, на жаль, дуже мало, бо його рівень надання допомоги, фаховість були найкращими. Віктор Куценко був лікарем, який раптово приймав рішення для того, аби врятувати життя, і вони завжди були правильними. У нього було ще багато планів, – каже начальник управління охорони здоров’я ТОДА Володимир Богайчук.
Про причину смерті відмовляються говорити його колеги у відділі охорони здоров’я та медичного забезпечення. Для багатьох втрата цієї людини є дуже болісною, адже Віктор Куценко був справді лікарем з великої літери, про нього багато писали, його роботу відзначали та неодноразово хвалили.
– Прокинулась о четвертій годині ранку випити води. На телефон прийшло нове повідомлення, що помер Віктор Куценко. Була шокована. Він надзвичайна людина, приймав пологи у мене, коли народжувала першого сина. Зараз я на четвертому місяці вагітності, планувала народжувати лише у нього. Тепер навіть не знаю, що робити. Не вірю, що його немає. Співчуваю його дітям та родичам. Дуже хотіла попрощатися, але на похорон не змогла піти. Хай земля йому буде пухом, – каже тернополянка Олена.
Завдяки професіоналізму Віктора Куценка на світ з’явилося чимало немовлят. Він був лікарем від Бога, кажуть колеги, піклувався про перинатальний центр, як про власне дитя, і незважаючи на часті вставляння палки в колеса, завжди виходив переможцем, адже на його стороні правда, кажуть колеги та друзі.
– Донечка побачила світ завдяки Віктору Васильовичу та іншим акушерам. Але саме він оперував мене та першим узяв на руки дитину. Обирала його не лише через те, що він був головним лікарем, а через великий досвід та багато позитивних відгуків. Дуже шкода його, великий був лікар, міг ще стільки зробити і багатьом людям допомогти. Щирі співчуття родині, – додає тернополянка Соломія Вершигора.
– Троє дітей – і всіх приймав пан Куценко. Мій чоловік жартував під час третіх пологів, що у пологовий зал зі мною не піде, бо там є більша підтримка – Куценко (сміється,- авт). Велика втрата насправді, надзвичайно жаль Віктора Васильовича. Напевне, Богові він раптово став потрібен. У Тернополі є хороші лікарі, тепер на одного стало менше, – мовить Лариса Будзь.
– Була на похороні, домовини через велику кількість людей навіть не було видно, квітів нема куди поставити. Море вінків, квіти просто лежали збоку. Це говорить про геніальність цього лікаря, про його професійність. Мені надзвичайно шкода, що так сталося. Від людей, які стояли поруч, чула, що наче причиною смерті стала тромбоемболія (обірвання тромба). Проте не відомо, чи це так. У будь-якому випадку шкода Віктора Васильовича, він завжди мене заспокоював. Давав настанови, радив, і хочу зауважити, що ніколи не підвищував тону. Говорив виважено. Оперував мене два роки тому, надзвичайна людина… була, – зі сльозами на очах додає колишня пацієнтка Віктора Куценка Олена Дмитрівна.
Багато років пліч-о-пліч працював разом із Віктором Куценком Андрій Артимович. Чоловіки товаришували, і навіть після зміни роботи Андрій Іванович підтримував добрі стосунки з померлим.
– У п’ятницю, 13 грудня, близько десятої ранку ми з донькою ішли містом, коли зустріли Віктора Васильовича. Гарно погомоніли з ним, він був у прекрасному настрої, такий життєрадісний та веселий. Про себе я подумав, що він дуже гарно виглядає, усміхається, привітний як завжди. Розповідав, що все добре, має справи, повинен їх вирішити. Звістка про його смерть для мене стала неочікуваною. Я не одразу повірив, адже пару годин тому бачився з ним. Віктор Куценко допоміг багатьом жінкам, врятував не один десяток новонароджених. Це був талановитий лікар, вірний своєму покликанню. Таких людей зараз мало, їх варто цінувати, коли вони живі. За своєю природою люди не помічають, як швидко йде час і як для когось миттєво закінчується. Вкрай важко буде без нього, адже такої людини не вистачатиме. Я бажаю всім, щоби цінували своїх рідних і тих, хто приніс у ваше життя хороші події. Щиро співчуваю родині та близьким Віктора Куценка, – підсумував головний лікар Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні Андрій Артимович.
Поховали головного лікаря пологового 16 грудня на Микулинецькому кладовищі. Людей, які хотіли попрощатися з Віктором Куценком, було тисячі…
P.S.: Колектив «Номер один» висловлює найщиріші співчуття сім’ї Віктора Васильовича. Нам вас не вистачатиме!
Іванка Біленька
Джерело: Тижневик "Номер один"
17986