Як народними засобами вилікувати грижу

Грижа – випинання внутрішніх органів через отвори в анатомічних структурах під шкіру, між м’язами або у сусідні порожнини. Розрізняють внутрішні та зовнішні грижі.

Пупкова грижа буває переважно у дітей молодшого віку, особливо у новонароджених. Утворюється легко вправлюване випинання у ділянці пупка у випадку неповного закриття пупкового кільця. Пухлина здебільшого невеликих розмірів. У ній міститься сальник або петлі тонкої кишки. Нерідко мішок має множинні порожнини. Пупкова грижа у дітей старшого віку може досягти значних розмірів. Вона випинається у ділянці пупка під час крику, покашлювання, плачу, чхання, сильного блювання, внаслідок натуження під час випорожнення. У стані спокою грижа спонтанно вправляється. Защемлення пупкової грижі спостерігається надзвичайно рідко. При защемленні грижа не вправляється, стає напруженою. Відбуваються затримка випорожнень та газів, здуття живота, блювання. У такому разі потрібна термінова операція.

Пахова грижа є одним з найбільш поширених захворювань, і страждають від неї переважно чоловіки (в 7 разів частіше, аніж жінки). Такий стан речей прямо пов’язаний з анатомічними особливостями пахового каналу. У чоловіків він більш вразливий, ніж у жінок. Крім того, згідно зі статистикою, пахова грижа в більшості випадків зустрічається на правому боці тіла.
Пахова грижа у дітей виникає від народження, якщо паховий канал залишається відкритим. Спочатку утворюється невелике випинання, яке з часом збільшується і досягає мошонки або статевих губ. Вилікувати незапущені форми цієї недуги, за словами нашого позаштатного консультанта – медика і валеолога Галини Кожій, можна і народними засобами.

– Пані Галино, як можна лікувати пупкову грижу якимись цілющими травами чи іншими засобами?

– Лікування пупкової грижі у дітей, звичайно, консервативне. На ділянку пупка після вправлення грижі хрестоподібно накладають смуги лейкопластиру.

Для вправлення грижі дитину кладуть на спину. Сідниці та ноги піднімають, згинають у колінах (якомога ближче до живота). Верхню частину тіла трохи опускають донизу. Рукою обхоплюють грижу та пальцями обережно проштовхують в отвір спочатку шийку, а потім і основу грижі.

На ділянку грижі прикладають рослини, які зміцнюють розслаблені м’язи, стягуючи грижу. Добре діють подрібнені свіжі листки та шишки кипарису вічнозеленого, компреси з відвару кореневища з коренями марени красильної, плодів ялівцю звичайного або трави ряски малої (2 – 3 рази на день на 20 – 30 хв).

Для компресів при грижі готують суміш із кори, листків та жолудів дуба звичайного: 50 г суміші залити 0,5 л червоного виноградного вина, настояти 3 доби, процідити. Робити теплі компреси.

– А які цілющі народні засоби можна застосувати для лікування пахової грижі?

– При паховій грижі треба розтерти свіжі листки кропиви дводомної або кропиви жалкої. Кашку накласти на великий листок подорожника, капусти або лопуха і прикладати до ділянки паху. Корисно робити пов’язки, просочені відваром трави віки.

Для припарок на грижу використовують відвар трави остудника голого (20 г трави залити 200 мл окропу, кип’ятити 10 хв), кори дуба звичайного (20 г залити 200 мл окропу, кип’ятити 15 хв, процідити).

Припарки роблять також із розпарених сухої трави глухої кропиви білої або суміші шкірки граната з інжиром. Добре діє спечена цибулина (розрізати навпіл, накласти на грижу і закріпити лейкопластирем).

У народній медицині використовують мазь, приготовану зі смальцю та лаврового листя.

– Для подолання цієї недуги важливо зміцнити стінки живота. Якими народними засобами це можливо досягнути?

Для зміцнення стінки живота можу порекомендувати для застосування такі засоби:

1.Настій трави остудника голого: 1 чайну ложку трави залити 200 мл окропу, настояти упродовж півгодини, процідити. Приймати від 1/2 чайної ложки до 1 столової ложки 4 рази на день за 15 хв перед вживанням їжі (залежно від віку хворого).

2. Трава остудника голого – 30 г, трава льонку звичайного — 30 г, трава костяниці кам’янистої – 30 г, трава фіалки триколірної – 30 г. Десертну ложку суміші залити 200 мл окропу, настояти упродовж півгодини, процідити. Приймати по 1 чайній – 1 столовій ложці 4 рази на день за 15 хв перед вживанням їжі.

3. Відвар трави фіалки триколірної: 1 столову ложку залити 200 мл води, довести до кипіння, кип’ятити упродовж 5 хв на малому вогні, настояти 20 хв. Приймати по 1 чайній – 1 столовій ложці 4 – 5 разів на день за 15 хв перед вживанням їжі.

– Які профілактичні засоби Ви рекомендуєте від цієї недуги саме в дітей?

– Із профілактичною метою дітям давали конопляне насіння. Якщо грижа велика і це не піддається лікуванню консервативними методами, призначають операцію. Звичайно, її проводять не раніше, як у 3 роки. Для профілактики грижі в дитини потрібно годувати відповідно до віку, запобігати метеоризму, зміцнювати м’язи живота за допомогою масажу, фізичних вправ. Не можна допускати, аби дитина напружувалась, надмірно сміялася чи плакала, сильно натужувалась під час випорожнення, піднімала важкі предмети тощо.

Лікувальний масаж при пупковій грижі можна починати з 2 – 3-го тижня життя дитини (після загоєння пупкової рани). До проведення масажу треба обережно вправити грижу. Рекомендують колове погладжування живота за рухом годинникової стрілки, зустрічне погладжування, погладжування скісних м’язів, розтирання ділянки живота (після місячного віку).

Точковий масаж виконують так: подушечками випростаних пальців швидко натискають на точки навколо пупка. Це супроводжується напруженням м’язів та вправленням грижі.

З перших днів життя дитину кладуть на живіт на кілька хвилин перед кожним годуванням (починати з кількох секунд).

Дітей після 4 – 5 місяців можна присаджувати, тримаючи за відведені вбік руки, вчити самостійно перевертатися зі спини на живіт. Пізніше слід присаджувати малюка, тримаючи за одну руку, стимулювати вигинання хребта, піднімання випростаних ніг, нахиляти та випрямляти тулуб.

Лікувальну гімнастику виконують лише після вправлення грижі та закріплення її пов’язкою (лейкопластирем). Дитина повинна бути під постійним наглядом педіатра і дитячого хірурга, які контролюють перебіг цієї патології.

Олесь Миколайчук

Джерело: Тижневик "Номер один"