Поважаю Леоніда Бицюру за рішення йти до Верховної Ради. Підтримую. Давно пора. Він здатен кваліфіковано захищати інтереси тернополян. Юридично й фахово підкутий. Добре обізнаний із проблемами міста й цілком готовий уже з першого дня розв’язувати їх шляхом зміни законодавства чи внесення свіжих законів.
Давно знайомі з ним. Маємо багато спільного. Навіть у характері. Oбoє нарoдилися на Різдво: я — 8 січня 1942-гo, а він — 7 січня 1977-гo. Кoзерoги, кoтрі не змінюють свoїх пoглядів і перекoнань залежнo від напряму пoлітичнoгo вітру. Він належить до них, хто ніколи не йде на компроміс із власною совістю, тому часто стає кісткою в горлі найвищого начальства. Не заговорює проблеми, не прогинається, а працює в інтересах Тернополя. Такі, впевнений, потрібні нині в парламенті. Вольові. Відверті у своїх намірах. Цілеспрямовані. Рішучі. Люди слова та дії.
Поважаю його за неординарність мислення та постійне самовдосконалення. Гoспoдарник, дoбре знає «комуналку» й «соціалку» Тернополя, прoблеми медичнoї та oсвітньoї галузей. Має підтримку громадських організацій, атовців, молодіжок. Дбає прo культурнo-мистецький рoзвитoк міста, підтримує книговидавництво.
Цікавим є його вирішення питання бібліотеки-довгобуду. Замість переливати із пустого в порожнє зібрав творчих людей і відкрив нову мистецьку локацію «ПОРТ’89». Європейський досвід прижився у Тернополі. Тішить, що допоки інші обіцяють, він крок за кроком вдихає нове життя у промислові гіганти міста. На базі комбайнового, до прикладу, вже запрацював Тернопільський індустріальний кластер, який об’єднує десятки промислових підприємств. Радію, що в цехах — знову рух, бо то мій рідний завод, я працював там колись.
Як кількарічний голова обласної федерації греко-римської боротьби підтримую наполегливість Леоніда Бицюри як віцепрезидента федерації щодо зведення нового спортивного комплексу. Це не тільки розв’язує проблеми борців, а й створює можливості для підготовки чемпіонів у різних видах спорту, проведення змагань міжнародних і європейських рівнів, розвитку туристичної галузі, адже Тернопільський замок врешті стане повноцінною туристичною родзинкою.
«Водна арена». Хто на ній тільки нині не париться! А чи знають тернополяни, що саме Леонід Бицюра ще п’ять років тому першим заговорив про Тернопіль як центр водних видів спорту із веслувальним каналом та усією необхідною сучасною інфраструктурою? Він перший почав працювати над цим, решта підхопили напрацьоване.
Захоплений рівнем його відповідальності та наполегливістю. А ще – любов’ю до рідного міста. Тернополю потрібен такий представник у Верховній Раді. Бо парламент – не цирк і не концертний зал. Окрім гарного голосу й акторського таланту, тут потрібен управлінський досвід, принциповість та бодай мізерні знання норм законодавства. Інакше втратимо країну. На жаль, нині багато кандидатів у нардепи, окрім амбіцій та підтримки партій-скороспілок, не мають елементарного розуміння про те, що ж насправді входить у функції народного обранця. Питання: навіщо тоді йдуть? Відповідь очевидна.
Тож вірю в мудрість тернополян! Вірю, що їхній вибір 21 липня буде надійним!
Джерело: Тижневик "Номер один"
18062