29 червня у Тернопільському академічному обласному драмтеатрів імені Т.Г. Шевченка вперше відбувся культурно-просвітницький захід «Лицарський хрест добровольця Тернопільщини». Розпочалося дійство з гімну добровольців «Зродились ми великої години», який майже вщент заповнений зал співав стоячи. Захід відвідали добровольці, волонтери та члени їхніх сімей, небайдужі тернополяни, посадові особи органів виконавчої влади, депутати, бізнесмени, громадські активісти.
«Лицарський хрест добровольця» – це захід національного рівня, на якому вшановують подвиги добровольців, відзначаючи їх народними орденами, так званими «лицарськими хрестами». У 2016 році на Чернігівщині цю церемонію започаткувала ГО «Жіноча волонтерська сотня самооборони». Відзнаку розробив наш земляк Іван Солдак (позивний «Берест») з метою вшанування заслуг патріотів України, які за покликом совісті і честі стали на захист Батьківщини у лавах добровольчих батальйонів, Збройних сил, інших воєнізованих формувань України та волонтерів, що безпосередньо брали участь у проведенні антитерористичної операції.
Тернопільську церемонію приїхали вшанувати волонтери з Київщини, Чернігівщини, Львівщини, Луганщини, Вінниччини. Одна із засновниць церемонії нагородження Оксана Тунік-Фриз розповіла, що цей захід не є політичним і має виключно просвітницьку мету – показати суспільству дійсно гідних людей. Ідея його проведення виникла у 2014 році, коли пані Оксана на передовій запитала у добровольця, чому він сумує, на що він відповів: «А чому мені радіти? Якщо мене завтра вб’ють, то ні моя мама, ні мій син не будуть знати, за що я загинув».
Нагородженню передувала добре підготовлена інформація про кожного героя, що супроводжувалась відеосюжетами, високохудожні номери піднесли захід до високого емоційного та мистецького рівня.
На початку посмертно нагородили 5-х добровольців. Люди, присутні в залі, не могли стримати сліз, переглядаючи на великому екрані фотографії загиблих.
– «Як добре те, що смерті не боюсь я», – цими словами розпочинався вечір у драмтеатрі Тернополя. Так, мій син Орест не боявся смерті… А сьогодні його нагородили орденом «Лицарський хрест добровольця». Посмертно. Орест першим загинув серед добровольців у 2014-му. Дякую, що пам’ятаєте хлопців, які поклали життя за Україну! Тих, хто тримає небо над нами! Заради їхньої світлої пам’яті мусимо продовжувати боротьбу і на фронті, і тут, у тилу, – розповіла мама загиблого добровольця Алла Квач.
Зі слів організаторів, відзнака є дійсно народною, бо номінантів визначають свої серед своїх, тому серед добровольців «Лицарський хрест» є дуже поважною нагородою.
– Відбулася перша урочиста церемонія вручення «Лицарського хреста добровольця Тернопільщини». У рамках заходу ми відзначили 5 добровольців посмертно, 16 – прижиттєво. Приємним є те, що на захід деякі добровольці приїхали з передової. Варто відмітити, що це пройшла лише перша частина відзнаки добровольців. Наступну відзнаку наших героїв очікуйте у найближчому майбутньому- зміненому та доповненому форматі. Ми вас із тернопільською командою приємно здивуємо, – прокоментувала одна із співорганізаторів заходу Ружена Волянська
– Мій чоловік Валерій Чоботарь зараз за межами Тернополя, вчора ходила з дітьми замість нього отримати нагороду «Лицарський хрест добровольця». Дуже приємно, що мого чоловіка відзначили, але для мене найбільша нагорода те, що він до нас повернувся. Першим, про кого розповідали, був Орест Квач. На великому екрані показують зворушливі фотокартки усміхненого хлопчини і розповідають його історію. Ком у горлі, сльози на очах, я тремтячим голосом сину на вушко: «Дивись, це ж про твого Ореста…» Дехто досі думає, що війни немає, ми з нею живемо вже 5 років… – емоційно поділилася Леся Чоботарь.
Джерело: Тижневик "Номер один"
5731