В залежності від того, як люди ставляться до сміття, можна судити, наскільки суспільство цивілізоване. Чим вищий щабель розвитку, тим гостріше постає проблема утилізації різноманітних відходів. Водночас суворішають і вимоги до тих, хто дозволяє собі смітити у громадських місцях. У нас же застаріла «сміттєва» проблема, особливо питання утилізації відходів.
Що по цифрах?
Щороку один мешканець України залишає після себе не менше 300 кілограмів сміття. Згідно з даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, в Україні знаходиться 26 сміттєсортувальних ліній, 1 сміттєспалювальний завод і 3 сміттєспалювальних установки, завдяки яким було перероблено та утилізовано близько 6,2% побутових відходів від загальної кількості. Якщо говорити про те, як українці смітять, то цифра вражає. На кінець 2018 року в нашій державі утворено майже 54 мільйони квадратних метрів сміття або понад 9 млн. тонн. А це площа двох міст, аналогічних Тернополю! У той же час швидкість розкладання побутових відходів надто повільна. Наприклад: папір – через 2-10 років, консервні бляшанки – майже за 100 років, поліетиленові матеріали – за 200 років, пластмаса – за 500 років, а скло – близько 1000 років. Типовий склад міських відходів такий: папір та картон – 41%, сміття – 17,9%, гума, шкіра та деревина – 8,1%, харчові відходи – 7,5%, метали – 8,7%, скло – 8,2% та ін. – 1,6%.
Для чого необхідно сортувати сміття?
Звичайне сміття після переробки здатне перетворитися на корисні речі. З макулатури можна виробити туалетний і звичайний папір, тканину тощо. Пластик перетворити у спеціальні гранули, з яких виготовляють нові пляшки. Скло при переробці подрібнюють і змішують із піском та вапном, після чого виплавляють нові предмети. З гумових покришок можна виготовити килимки для підлоги, підошви для взуття та покриття для спортмайданчиків. З використаних батарейок можна отримати цинк, марганець, вуглецеві сполуки, нікель. Якщо ж говорити власне про сортування, то у контейнер для паперу й картону не слід кидати вологі відходи, використаний паперовий посуд, тару для напоїв, плівку, фольгу й Tetra Pak. У контейнер для пластику не викидають вимащену їжею тару, пластикові іграшки, пляшки від побутової хімії та аерозолів. До органічного сміття належать м’ясні й рибні відходи, овочі й фрукти, лушпиння, хліб, напівфабрикати, кондитерські вироби та інші харчові відходи, господарський папір, серветки, залишки від чаю й кави, квіти. До органіки не слід зливати будь-які рідини, класти великі кістки, плівку, метал, скло, попіл, недопалки, а також інші біологічні відходи, що не розкладаються. Особливо небезпечні відходи необхідно здавати у спеціальні пункти утилізації.
Як боремося зі сміттям?
В Україні за недотримання вимог у сфері благоустрою несуть відповідальність громадяни, посадові особи та громадяни-суб’єкти підприємницької діяльності. Наприклад, за порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення передбачено штраф у розмірі від 340 до 1360 гривень. Ну і зрозуміло, що мова йде про ті порушення, які викликали суспільний резонанс.
Беручи приклад із країн Європи та їхніх реформ, український уряд вніс зміни до Закону «Про відходи», відповідно до якого українці зобов’язані сортувати сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для вторинної переробки, з потребою в захороненні та небезпечне. Але, як ведеться, хоч закон і передбачає переробку і сортування сміття, однак реальних умов для цього немає. Приміром, ще у 2009 році Тернопільська обласна рада придбала сміттєсортувальну лінію за 2 млн. гривень. У Тернополі її місця не знайшлося і вона опинились у Скалаті Підволочиського району, але громада не захотіла такого «сусідства». Не знайшлося охочих і в інших районах, відтак за 10 років лінія заржавіла і, ймовірно, стала непридатна до роботи. У той же час дуже гостро стоїть питання з Малашівським сміттєзвалищем, яке відкрили ще у 1977 році, а невдовзі почали формувати основний водозабір для Тернополя – Верхньоівачівський. Через недбальство чи недалекоглядність влади сміттєвий полігон потрапив у другий пояс охоронної зони. Сьогодні саме з цього водозабору подають воду в більшість мікрорайонів міста. За час правління Сергія Надала сміттєві питання порушувались вкрай рідко, хоча політична сила, яка привела його до влади, активно спекулювала на цій темі. Час від часу ширились чутки про те, що на Малашівському сміттєзвалищі ось-ось буде працювати інвестор, однак він так і не з’явився.
Нещодавно у ТОДА зазначили, що ще цього року на Тернопільщині, окрім Малашівського сміттєзвалища, куди вивозять відходи з Тернополя, планують ввести в експлуатацію два нові сміттєві полігони – в Бережанському та Кременецькому районах. Загалом в області буде 4 звалища, на які офіційно вивозитимуть сміття зі всієї області. Амбітна мета – ліквідувати усі стихійні звалища. Однак чи буде це реалізовано – не відомо.
Взагалі проблема комплексна, навіть якщо люди і почнуть справно сортувати відходи, переробляти їх в області немає можливості, оскільки такий завод відсутній, а сміття все одно поїде на Малашівське сміттєзвалище. У результаті ми бачимо замкнуте коло, сортуй чи не сортуй, однак усе змішають докупи.
Зрештою, ні для кого не буде секретом, що чи не в кожному селі Тернопільської області існують власні стихійні сміттєзвалища, які функціонують без дозвільних документів. І все це відбувається лише через одну причину – людям немає куди вивозити сміття.
У Тернополі обов’язок переобладнати існуючі контейнерні майданчики для забезпечення роздільного сортування побутових відходів переклали на виконавців послуг з управління, утримання, обслуговування багатоквартирних будинків, ОСББ та нежитлових приміщень. У деяких дворах обласного центру можна помітити обладнані для різних видів відходів контейнери, та їх не так багато, як хотілось би. Частіше тернополяни викидають сміття у звичний контейнер для усіх видів побутових відходів, у той же час біля багатьох будинків є сітковий контейнер для пластику. Однак у зв’язку з тим, що просвітницької роботи у сфері екології майже не проводиться, тернополяни не знають, що не весь пластик підлягає переробці, а лише зі спеціальним маркуванням.
Ми поспілкувалися з містянами і намагалися з’ясувати, чи сортують тернополяни побутові відходи і чи обладнали у їхніх дворах спеціальні контейнери для цього.
– У нас стоять і звичайні контейнери, і контейнери для сортованого сміття. Однак контейнер для пластику майже завжди переповнений і людям доводиться викидати пластик або поруч, або в контейнер для несортованого. У Берліні, якщо не помиляюся, штраф за несортоване сміття становить 50 євро, – розповіла Ольга Мазаєва.
– Я сортую сміття і вчу цього свого дворічного сина. Ми відсортовуємо органіку, скло, пластик. У дворі стоять два баки для загального сміття і одна сітка для пластику. Коли приїжджає машина для збору сміття, то скидають усе докупи – відсортований людьми пластик і сміття із загальних баків. Багато ОСББ займаються відсортуванням і заробляють на цьому чималі гроші, які використовують потім для потреб будинку та прибудинкової території, – коментує Софія Гусак.
– Більше року сортуємо сміття. Перший раз натрапили на той вивіз пластику – тільки пляшки, тільки чисті і не зім’яті, хоча папір і скло є де здати. Висновок: нам не потрібно сортувати, бо й так його при вивезенні скидають в одну машину, – каже Анастасія Яковлєва.
– Нічого не змінилося. Контейнери із під’їздів позвозили в одне місце і все. Сортування як такого немає. Таке враження, що просто економія бензину для тих, хто вивозить сміття, – коментує Світлана Гуменецька
– У нашому дворі звичайні контейнери і для пластику. Навіщо заварили сміттєпроводи, не зрозуміло. І тим під’їздам, у яких смітники під вікнами, я не заздрю, особливо напередодні кавунового сезону, – каже Наталія Швайка-Репак.
А як у сусідів?
Європейські держави уже навчилися заробляти на власних відходах, адже сміття для них не лише проблема, а й товар для бізнесу. У цьому плані Україна суттєво відстає від своїх сусідів, незважаючи на маленькі кроки, які робить у сторону розвитку екологічної відповідальності.
Швеція та Норвегія переробляють близько 99% свого сміття, Німеччина трохи менше – 67%. Приміром, у Швеції функціонують енергетичні станції, що працюють лише на відходах і щозими забезпечують теплом більш ніж третину будинків у державі.
Трохи менше, ніж один мільйон тонн сміття Швеція імпортує з інших країн, обернувши екологічну відповідальність на прибутковий бізнес. Швейцарія переробляє близько 100% скла і бляшанок. У Норвегії сміттєві баки різного призначення можна впізнати завдяки кольорам: зелений – для органічних відходів для виготовлення біогазу, блакитний – для пластику, білий – для всього іншого. Окрім різнокольорових контейнерів, у кожному супермаркеті є спеціальні автомати, куди можна здати пусту тару й отримати за це грошову компенсацію. У Туреччині сміттєвий бізнес також прибутковий, люди самоорганізовуються і збирають сміття, відтак за місяць можна заробити від 1000 до 1500 доларів, тому для частини турків це стає роботою. Окрім того, по місту встановлено спеціальні автомати, куди можна здати пластикові пляшки й отримати за це гроші або квиток на проїзд у громадському транспорті. В Японії, одній із найчистіших країн, зайве сміття вивозять сусідам, а те, що не переробляється, спалюють. Із сміттєвого попелу роблять базу для штучних островів. Так острови Одайба і Теннодзу насправді створені з індустріального сміття. На таких островах будують заводи, аеропорти, парки. Погодьтесь, мотивує…
Вікторія Ушакова
КОМЕНТАР
Олег Соколовський, начальник управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР:
– Контейнерний майданчик є невід’ємною частиною прибудинкової території, відповідно вони повинні встановлюватись рішенням зборів ОСББ чи обслуговуючої компанії. Переважна частина будинків у Тернополі, а їх близько трьох тисяч, поза контролем. Їх обслуговують приватні ЖЕКи, ОСББ, яких майже 600. У нас на них впливу немає. Наші рішення щодо сортування сміття носять рекомендаційний характер, ми намагаємось впливати на обслуговуючі компанії, але нам не завжди це вдається.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", новини Тернополя, сортування сміття
4139