Багатоходові комбінації тернопільської влади
Ні для кого із мешканців Тернополя не є секретом, що з кожним роком у Файному місті стає все менше зелених зон. Прикро, що й міські парки постійно врізають. Останнім часом тернопільській владі стає важче втілювати комерційні інвестпроекти через активну позицію громадськості, тому вона вдається до багатоходових комбінацій. Замилюючи око тернополянам, наші владні мужі цілеспрямовано таки реалізують задумане.
І за прикладами далеко ходити не доводиться. Візьмемо найбільший міський парк Національного відродження. Облаштували там сучасний фонтан та бруківкою (а як же без неї?) обклали навколишню територію. І хоча цьогорічних дощів даний об’єкт не витримав – осів ґрунт у місці, де розміщено системи управління фонтаном, однак люди задоволені, малеча тішиться, і вже народ призабув, що під боком зведено чотири поверхи(!) так званого соціально-спортивного центру, і кажуть, що це ще не межа. Це ж скільки маємо мати спортсменів, щоб у ньому мешкали!? Усі ми добре розуміємо, що до спортивного, а тим більше до соціального спрямування цій будові ой як далеко. В кращому разі дітям виділять кілька кімнат, щоби вони могли перевдягнутися чи прийняти душ, а все решта піде під комерцію, адже більшість із містян добре пам’ятають, що ця історія починалася з екоготелю із закладом громадського харчування. Рано чи пізно будівництво вдасться реалізувати, бо групка активних тернополян видихнеться боротися з «тітушками», місцевою владою та бізнесом, а громада, отримавши маленьке видовище у вигляді фонтана, буде тішитися з того і казати, що «краде, але ж і щось робить».
У тому ж парку на колишньому спортивному майданчику, на якому займалися всі охочі, нині збудовано елітний теніс-центр, куди простий смертний через недешевий абонемент навряд чи дозволить собі піти навіть при великій любові до тенісу. А ті, що можуть собі це дозволити, навіть дійти пішки до кортів не зволять, а на автівках пішохідними доріжками гасають, хоча за якихось 200 метрів є парковка. То добре, що за відвідувачів парку, головне – дітей, горою став один із місцевих депутатів і домігся того, щоби рух автомобілів по парку перекрили.
Ідемо далі – парк «Топільче». Влада створила для дітей та молоді відпочинкову зону, скейт-парк, щоби люди забули, що зовсім поруч на комунальній землі один із наближених до перших осіб міста бізнесменів мав збудувати квітковий ринок із легких архітектурних конструкцій, а на практиці з’явилася «свічка» на шість поверхів, де квітами й не пахне. Значну суму до бюджету могло вторгувати місто за «жирну» ділянку біля ринку, натомість її фактично за безцінь віддали так званому інвестору. Там же у парку реалізують ще один інвестиційний проект. Свого часу за попереднього мера не вдалося протягнути проект «Арена-розваг», то тепер у парку ведеться будівництво Льодового палацу. Одна справа – якби це був комунальний об’єкт, де обдаровані діти могли би безкоштовно займатися, тренуватися, прославляти рідний Тернопіль, а всі решта за незначну плату кататися на ковзанах чи грати у давно забутий в нашому місті хокей (до речі, міський голова Серій Надал є головою обласного осередку федерації хокею). Але ж усім зрозуміло, що це суто комерційний проект, котрий розкинеться в зручній парковій зоні, і місто від нього отримає мінімум зиску.
Одним із найстарших у місті є парк Слави. Нині активно обговорюється питання його реконструкції, подано красиві проекти, громадськість активно обговорює, вносить свої пропозиції, які, можливо, навіть десь і будуть враховані. Але чи не є це черговий піар-хід нинішньої влади, щоби зовсім поруч, де нині знаходиться колишня стара військова техніка, реалізувати черговий комерційний об’єкт у вигляді висотки.
Ну і насамкінець ми залишили, мабуть, найулюбленіший тернополянами парк ім. Тараса Шевченка. Поки в кілька етапів за бюджетні, а значить наші з вами гроші, робили набережну Тернопільського ставу та «Циганку», тихенько вивели за межі парку територію навколо ресторану «Назарія». Під ейфорію від найбільшого в Україні фонтана та ще й із підсвіткою в парку вирішили облаштувати рекреаційно-відпочинковий комплекс. Для цього навіть розгорнули ціле шоу з незаконно зрізаними деревами, щоби за кілька днів оголосити про проведення громадського опитування з облаштування на тому ж місці цього комплексу. За чотири дні до завершення електронного опитування тернополян, після того, як 85% місцевих жителів різко негативно поставилися до будівництва комплексу на запропонованому місці, з’явилося повідомлення про підготовку проекту рішення про скасування дії документів на облаштування комплексу на набережній Тернопільського ставу. Чи нарешті здоровий глузд у місцевої влади взяв гору над захланністю, чи інвестор не виконав своїх зобов’язань, чи банально до виборів парламентських (ряд очільників міста мріють про підвищення), а потім і місцевих залишилося обмаль часу і цей проект вирішили поки відкласти до кращих часів.
Як би хотілося, щоби наша влада перестала влазити в парки, «садити» МАФи на зелених зонах, а хоча б щось залишила наступним поколінням, а не владарювала за принципом «після нас хоч потоп»…
Віталій Попович, головний редактор «Номер один»
Джерело: Тижневик "Номер один"
2218