Садочок №12, що знаходиться у Тернополі на вулиці Парковій, особисто для мене має велике значення. По праву можу вважати його сімейним, адже тут працювала моя бабуся та мати, це місце виховало мою маму, дядька, мене, сестру та двох братів. Свого часу цей дитячий садок складався із двох корпусів: старого – на вул. Парковій, 12 та нового – на вул. Парковій, 7. Саме у старому корпусі я перебувала у молодшій групі. І хоча мені тоді було мало років, добре пам’ятаю охайні та світлі кімнати і те, як ми через вікна спостерігали, як поварі несуть у великих каструлях нам обід…
Час ішов, нас перевели в новий корпус, а старий згодом закрили. У 2011 році приміщення на вул. Парковій, 12 орендувала єврейська община. Та через деякий час їх, як то кажуть, культурно попросили, мотивуючи це тим, що вони використовують приміщення не за цільовим призначенням. Згодом ходили чутки про те, що це приміщення просили для «сонячних» діток, для їхньої соціалізації і знайомства між собою, однак документального підтвердження цьому факту немає, лише слова батьків.
Після цього вищеназване приміщення почало проходити своїх надцять кіл пекла. Міська рада стала змінювати статус будівлі. Ще у 2012 році приміщення на вул. Парковій, 12 зареєстроване як дошкільний навчальний заклад, а з 2015 року це вже будівля з офісними приміщеннями. Намір влади цілком прозорий і зрозумілий: у колишньому приміщенні дитячого садка планували облаштувати офісний центр.
Та як говорить буква закону, заборонено безпідставно зменшувати площу території, кількість груп, здавати в оренду приміщення, безпідставно ліквідовувати комунальний або дошкільний навчальний заклад. А реорганізація або ліквідація можлива лише при проведенні громадських слухань, яких, як ведеться, не було.
Це приміщення дійсно мало всі шанси стати офісним – у престижному районі міста, в прямій близькості до центру. Однак переповненість садочків міста та впровадження оплати за дошкільне навчання для діток, чиї батьки не зареєстровані у Тернополі, змусили міську владу відмовитись від ідеї перетворити садок на офіс.
Уявіть собі реакцію мамочок, які змушені доплачувати ще по 1200 гривень щомісяця або стояти у чергах, щоби записати дитину до дитсадка, у той час як приміщення, в якому колись був дитсадок, віддають під офіси. Думаю, якби така ситуація трапилась, то міськрада ще довго засідала би в окупації дитячих возиків та гомону.
І от 16 березня 2018 року на сесії ТМР ухвалюють рішення щодо передачі приміщення релігійній організації УГКЦ у безоплатне користування терміном на 10 років.
Отець Петро, який опікується вказаним приміщенням, зазначає, що це буде садочок звичного формату, тобто світський, не релігійний. Дітей не будуть розподіляти за конфесіями, і тому цей заклад після завершення всіх робіт зможуть відвідувати діти незалежно від віросповідання. Планується співпраця архієпархії з управлінням освіти міської ради. Також отець Петро повідомив, що в цій будівлі хочуть відкрити групу для дітей з фізичними обмеженнями.
Щиро сподіваюся, що це приміщення дійсно служитиме діткам і хоча б якоюсь мірою вирішить питання переповненості дитячих садків. Навіть 30 додаткових місць збережуть батькам трохи нервів, а дітям подарують можливість дошкільного навчання. Та все ж таки хотілося б, щоби місцева влада більш відповідально ставилась до того, що відбувається на поприщі дошкільної освіти. Адже у місті зводяться нові багатоповерхівки, інколи забудовують цілі райони, однак нових дитсадків і шкіл не будують, відповідно це створює дефіцит місць. Мабуть, доречно було б підійти до вирішення цього питання більш ґрунтовно і як мінімум домовлятися із забудовниками при виділенні земельних ділянок про відповідну інфраструктуру і подбати таким чином про тернопільських дітей…
Джерело: Тижневик "Номер один"
4139