Деревнянська чудотворна ікона Божої Матері з 12 грудня 1990 р. знаходиться в Львові – у василіянському храмі Святого Андрія. Історія цієї ікони розпочинається у с. Деревня на Жовківщині.
Перше чудотворне дійство за її посередництвом відбулося у 1786 році. Одне бездітне подружжя з цього села довго молилося перед іконою Божої Матері, аби Господь благословив їх потомством. І сталося чудо. Жінка у 42-річному віці народила хлопчика, але немовля було незрячим. Та батьки не втрачали віри в Боже милосердя. П’ять років побожне подружжя ревно благало в молитвах Пресвяту Богородицю про зір для своєї єдиної дитини, щоденно відмовляючи вервечки біля Її ікони. На празник Успіння Богородиці згорьована мати, з надією вдивляючись в образ, розповідала незрячому синові, якою доброю і милосердною є Пресвята Діва Марія. Аж тут дитя радісно вигукнуло: “Яка гарна Мати Божа!”
Сталося чудо: хлопчина прозрів. Утішені чудесним зціленням своєї дитини, батьки вирішили, що не мають права тримати чудотворну ікону Божої Матері вдома і передали Її жовківській чернечій обителі отців Василіян. Тоді ж у знак подяки за ласки, отримані від Божої Матері, це подружжя за свої кошти виготовило для ікони дерев’яні шати. На Благовіщення 1948 року, завдяки старанням ченця-василіянина Антонія Масюка, цю чудотворну ікону та інші церковні атрибути із Жовківського монастиря, який ліквідувала радянська влада, перевезли до Крехова. Коли ж після закриття Крехівської чернечої обителі місцеві атеїсти на Успіння Пресвятої Богородиці спалювали крехівські ікони та різні церковні реліквії, саме о. Антонію знову судилося з Божого Провидіння прямо з вогню врятувати Деревнянську ікону Пресвятої Діви Марії.
Відтоді о. Антоній не розлучався з цією іконою Божої Матері, щоденно молячись до Її чудотворного образа. Саме в день Благовіщення і завдяки його молитвам до Пресвятої Богородиці, Божа благодать зійшла біля цієї страждальної ікони на важкохвору дівчину – дитину місцевого атеїста, яку лікарі вважали безнадійно хворою. Дівчина одужала у надприродний спосіб. Отож ця чудотворна ікона перебувала в одному з будинків с. Малехів, де за активного сприяння о. Антонія у 1965 – 1989 рр. функціонував підпільний монастир ЧСВВ і діяла підпільна василіянська семінарія. У 1990 році о. Антоній переніс цю ікону до львівського монастиря Святого Онуфрія, де він був першим ігуменом відродженої василіянської обителі. А 18 січня 1990 р. ікону перенесли з келії о. Антонія до відновленої монастирської церкви Святого Онуфрія. Того ж року напередодні празника св. Андрія, 12 грудня 1990 р., – Деревнянську чудотворну ікону Матері Божої урочисто перенесли до львівського храму Святого Андрія, де о. Антоній був першим настоятелем. Святіший Отець Іван-Павло II під час своєї Архієрейської св. літургії у Львові 27 червня 2001 р. коронував Деревнянську чудотворну ікону Матері Божої .Сьогодні до цієї ікони горнуться тисячі побожних людей з молитвами-благаннями, молитвами-подяками за ласки Пресвятої Богородиці, які сходять на всіх, хто з вірою і надією приходить до Неї.
Джерело: Тижневик "Номер один"
2902