На території Тернопільського замку розпочалися масштабні розкопки. Археологи разом зі студентами шукають залишки бастіону та фортифікаційних укріплень. Знайти їх планують на схилах замку, на місці зелених зон. Згодом мури хочуть відновити, а результати розкопок мають стати підґрунтям для подальших досліджень і створення нової історичної карти Тернополя.
Шукають мури та укріплення
У Тернополі розпочалися перші комплексні археологічні дослідження. Розкопками охоплено в основному центральну частину міста. Дослідження здійснюються відповідно до програми «Охорони культурної спадщини». Фахівці мають на меті відкрити нові архітектурні пам’ятки на території міста. Роботи проводять спеціалісти Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини, профільного підприємства «Подільська археологія» та студенти історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету. Дослідники сподіваються на сенсаційні відкриття, адже протягом останніх 100 років такі роботи у місті не проводились.
Керівником процесу є археолог, директор «Подільської археології» Богдан Строцень.
– Розкопки проводяться на бастіоні, який входить в оборонну систему Тернопільського замку. Тут колись стояли гармати. З них вели фронтальний вогонь по нападниках зі сторони озера. Але головна їх функція – фланговий вогонь проти тих, хто штурмував замок, – каже Богдан Строцень.
Дослідники переконані в наявності бастіону. Кажуть, що він зафіксований на багатьох картинах XIX ст. Відомо, що він мурований. Тож завдання спеціалістів – знайти під землею його контури.
Розкопки біля замку триватимуть два тижні. Далі географія робіт збільшиться й охопить різні частини міста. Пріоритетними визначили території, які знаходяться у зелених зонах, аби не перешкоджати руху автомобільного транспорту та пересуванню пішоходів.
Наразі розкопки проводяться вручну. Жодна техніка до роботи не залучається. Єдине – транспорт для вивезення землі. Розкопки планують проводити на глибині до трьох метрів. На роботи коштів із міського бюджету не залучають. Знайдене під час розкопок стане експонатом майбутнього музею міста Тернополя, над створенням якого працює громадськість.
Знахідок, припускають спеціалісти, буде багато, бо Тернопіль ніхто детально не досліджував.
Опрацьовані ділянки будуть консервувати, аби зберегти відкриття. Інакше вони можуть піддатися руйнуванню (зважаючи на нахил території). Працювати на схилах замку складно, кажуть спеціалісти, тому що на цій ділянці можливі зсуви.
– Нові відкриття стануть підґрунтям для подальших досліджень та реконструкції історичної частини міста, – розповів заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра.
У ході робіт дослідники планують розробити проект реконструкції призамкової території. Її проведуть у рамках проекту прикордонного співробітництва Європейського Союзу. Західні партнери планують виділити кошти для відновлення площі. Зараз вона прихована метровим шаром будівельного сміття. Завдання дослідників полягає в тому, щоб детально відобразити вигляд цієї території.
Хочуть створити нову мапу Тернополя
Загалом дослідники не обмежаться лише територією замку. Вони розробили цілий перелік місць, де будуть проводитись дослідження. Зокрема, територія підземної церкви (неподалік обласної прокуратури). Підземну церкву планують зробити не тільки об’єктом культурної спадщини, а й родзинкою для туристів та мешканців міста.
– Я переконаний, що Тернопіль було засновано раніше, ніж у XVI ст. (1540 рік). Уже через вісім років – у 1548-му – місту було надано Магдебурзьке право. Це надто короткий термін, – роздумує Леонід Бицюра. – Дослідники підтвердили наявність поселень на території Петрикова, Кутківців у період залізного віку. Тож, швидше за все, вони були і на території Тернополя. Сподіваюся, археологи відкриють нам нові пласти культурної спадщини міста.
Скульптор, дослідник та співавтор макета довоєнного Тернополя Дмитро Мулярчук розділяє думку високопосадовця мерії.
– Підтримую тезу, що Тернопіль заснований значно раніше, ніж датовано. Цьому є докази. Наприклад, на старій синагозі римськими літерами написано 1420 рік. І ніхто не може сказати, коли вона була збудована. Відомо, що на місці синагоги була караїмська кенаса. Це означає, що до Данила Галицького тут уже було поселення – караїми. Тернопіль, очевидно, заснований значно раніше, ніж офіційно встановлено. Якщо частину знайденого вдасться відновити – оборонні мури чи вежі, – то ми по-новому подивимось на історію, а місто стало б значно привабливішим для туристів.
Автор карти довоєнного Тернополя планує зробити карту міста XVI ст. з вежами та мурами. Така мапа існувала у період Австро-Угорщини. Пан Мулярчук сподівається, що результати досліджень допоможуть йому сформувати повну картину. А нову мапу, кажуть, логічно було б розмістити поблизу знайдених укріплень.
Джерело: Тижневик "Номер один"
4139