І знову навколо Почаївської лаври збираються хмари. Днями на сесії міськради розглядалося питання про затвердження технічної документації на земельні ділянки, які лавра хоче забрати в безоплатне постійне користування. Однак через втручання активістів справа навіть до голосування не дійшла.
За словами керівника Тернопільського підрозділу Національного люстраційного комітету з питань запобігання та протидії корупції, «свободівця» Василя Габора, є ряд причин, через які вони не можуть дозволити віддати землю лаврі.
– Це вже не перша сесія, на якій розглядали питання про затвердження нормативно-грошової оцінки двох земельних ділянок, що знаходяться на території Почаївської лаври. Ці ділянки лавра хоче забрати у довічне користування. Так, вони не зможуть їх продати, але натомість можуть зробити закритою територією, здати в оренду, розміщати там інші об’єкти. Фактично розпоряджатися, як завгодно, але без права на продаж, – розповів пан Габор.
На думку активіста, віддавши ці землі лаврі, Московський патріархат ніколи звідти не виселимо. Адже навіть якщо колись там буде Помісна церква чи Київський патріархат, то все одно ті ділянки залишаться у власності структури лаври, тобто Московського патріархату. Між іншим, мова йде не просто про ділянки, а уділи, на яких розміщені певні споруди.
– Як з’ясувалося, на ці будівлі, що знаходяться на спірних ділянках, уже виготовлено право власності. Тобто залишається тільки взяти землю під ними. Крім того, вдалось дізнатися ще один момент. Ми спільно з Кременецько-Почаївським державним історико-архітектурним заповідником (далі – ДІАЗ) підняли документи. ДІАЗ – це структура, що підпорядковується Міністерству культури. Виявляється, коли Віктор Янукович, будучи прем’єр-міністром України, своїм розпорядженням передав лавру в оренду на 49 років, проте сам статус її залишив під Міністерством культури. Тобто територія лаври і її землі являються охоронною зоною міністерства, а балансоутримувачем є Кременецький ДІАЗ. Тому без дозволу ДІАЗу та міністерства ці землі передавати у постійне користування не можна. Крім того, одна з будівель, про які ведуться спори, знаходиться на території зони, що охороняється і являється особливо цінною як пам’ятка історії. Тобто її взагалі не мали права передавати у власність, але це чомусь було зроблено. Тому ми зараз готуватимемо документи до суду, аби скасувати право власності, – продовжує Василь Габор.
Що ж стосується другої будівлі (гуртожитку), то вона знаходиться на спірній території. Активісту наразі достеменно не відомо, під чиєю опікою вона перебуває.
– Теоретично право власності на неї оформити могли. Хоча ми ще вивчатимемо дане питання. Так чи інакше, це повинен погодити той же ДІАЗ. Тому зараз готуємо запит у Міністерство культури, яке повинно роз’яснити, чи ця будівля під його охороною, чи ні. Тоді визначатимемося з подальшими діями, – пояснює пан Василь.
Зупинятися активісти на Почаєві не збираються. Планують підняти це питання на найближчій сесії обласної ради Тернополя.
– Я просто шокований тим, який безлад коїться з документами: ніхто не знає, що і чия власність, кому належить, хто чим розпоряджається. Таке враження, що це робиться умисне, аби ніхто кінців вивести не міг, – підсумував Василь Габор.
У телефонній розмові директор Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника Вадим Микулич підтвердив нашим журналістам, що, дійсно, передачу ділянок, з приводу яких розпочався конфлікт, мали б узгоджувати з керівництвом заповідника.
– Щодо приміщень на цих ділянках, то ми не можемо за них відповідати, бо це не наша власність, не державна, а земля під ними (її частина) потрапляє в охоронну зону пам’яток, частина – під охорону заповідника. Тому з нами мали погоджувати дане питання, безумовно,- зауважив Вадим Микулич.
Тетяна Колеснік
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Тернопільщина
18090