Продовжуємо підбивати підсумки футбольного сезону 2025 року. На черзі – ФК «Борщів», який посів друге місце. До розмови ми запросили головного тренера команди Сергія Михайловича Задорожного.
– Сергію Михайловичу, якими були завдання для Вас, коли влітку очолили ФК «Борщів»?
– Завдання були високими – здобути перше місце в чемпіонаті Тернопільської області і якнайдалі пройти в аматорському кубку України.
– Жодне з них виконати не вдалося – поступилися «Агрону» чемпіонством і вилетіли на першому етапі кубка. Чому так сталося?
– Цьому слугували багато чинників. Головний – це кадровий! Влітку ФК «Борщів» покинув основний форвард Богдан Семенець. Для нас це була вагома втрата, плюс він підсилив нашого прямого конкурента «Агрон» і своєю грою у другій частині сезону довів, що він нападник високого класу. Я прийняв команду з Борщева, коли трансферне вікно закривалося. Намагався у час, що залишався на місце Семенця знайти іншого нападника. Були варіанти, однак не вдалося домовитися з потенційними новачками по умовах співпраці.
.jpg)
– Якщо оцінювати загалом, ФК «Борщів» сезон-2025 можна записати в актив, чи все-таки друге місце – це невдача?
– Наскільки я обізнаний, здобуте «срібло» – це один з кращих показників за всю історію борщівського футболу. Коли я прийняв команду, у регулярному сезоні ФК «Борщів» при десяти перемогах програв всього один матч. Водночас для нас це була дуже болюча поразка – 1:5 від «Агрона». Якби «Агрон» був «зимовий», то з ним можна було спокійно конкурувати. Великогаївська команда потужно підсилилася влітку і постала дуже серйозною бойовою одиницею. Тому, скажу чесно і відверто, «Агрон» виявився найсильнішою командою чемпіонату Тернопільської області 2025 року! І в тому, що вони перемогли в «золотому» матчі, як би мені того не хотілося, десь є доля справедливості.
– Чому «Агрону» вдалося запросити сильних гравців, а Вам – ні, хоча обидва лідери чемпіонату влітку знаходилися приблизно в однакових умовах?
– Когось можна було запросити з «Дністра» і «Агрон» скористався цією опцією. На момент мого приходу у ФК «Борщів», я вже тієї можливості не мав, за виключенням Олександра Павлуся. А ті футболісти, які залишилися в «Дністрі», вони там і зосталися і не хотіли нікуди переходити. По інших гравцях працював, але, скажемо так: сталося, як сталося… Нападником не підсилилися, натомість запросили лише Олега Чемерейка та Олександра Павлуся.
.jpg)
– Ключовий поєдинок сезону для ФК «Борщів» – це все-таки гра у В. Гаях у рамках регулярного чемпіонату, чи «золотий» матч у Трибухівцях?
– На мій погляд, це поєдинок у В. Гаях. Нам потрібно було у ньому не програти і не доводити справу до «золотого» матчу. Однак було багато дрібних нюансів, які в сукупності призвели до негативного результату. Гра відбувалася за складних погодних умов, футболісти вибрали неправильне взуття (копки), комусь довелося вийти на поле з хворобою, десь було неспівпадіння по часу, через що наш капітан Сергій Полянчук зміг вийти на поле лише в другому таймі. І вже по ходу гри в нас мало місце вилучення, довелося ледь не півтора тайму грати в меншості. Для нас це був дуже важливий матч, однак ми не змогли в ньому відібрати очки в «Агрона».
– Напевно, найгіршим у сезоні для ФК «Борщів» був вже згаданий Вами поєдинок проти «Агрона» (1:5). А які матчі можете віднести до кращих?
– Загалом, в ігровому плані майже всі поєдинки були непоганими. Спершу «розкачувалися», перемоги давали важкувато, а потім почали їх «штампувати». Можу згадати матчі хорошого рівня і домашні перемоги над «Поділлям» з Васильківців (3:1), ФК «Збараж» (2:0), «Медоборами» (2:0)…
– У попередні роки у ФК «Борщів» було багато гравців з інших областей, через це не вдавалося організовувати повноцінний тренувальний процес. Як у борщів’ян з тренуванням було цього року?
– У цьому і є проблема. Коли раніше я тренував на аматорському рівні теребовлянську «Ниву», то, скажімо, ті ж футболісти з Львівщини приїздили на всі тренування. У ФК «Борщів» з тренувальним процесом були проблеми, тому, що деякі футболісти не мали змоги приїздити, бо на основній роботі були заброньовані і не могли залишити підприємтво. В цьому плані конкурувати з «Агроном» було складно, адже в них цей процес стабільний і там тренуються практично 95% футболістів. Були випадки, коли у нас на тренування приходило по 9-10 чоловік, а цього замало, щоби напрацьовувати тактичні схеми, перебудови, стандарти тощо. Як це можна награвати, якщо немає людей, котрі б працювали в цих схемах. Разом з тим, я розумію, що це аматорський рівень, відповідно потрібно було десь грати прагматичніше та на результат, відштовхуючись від тих умов, які в нас були і не вигадувати занадно розумні комбінації, яких не можна було досконало пропраюцвати на тренуваннях.
– «Золотий» матч з «Агроном» став кульмінацією чемпіонату області. Ваша оцінка тієї гри, яка не стала переможною для ФК «Борщів».
– Хорошого рівня гра, і в нас, і в «Агрона» були гольові моменти. У подібного роду матчах хтось мав виграти, хтось програти. На жаль, ми не змогли перемогти, в цьому матчі «Агрон» трішки був сильнішим і це треба визнати.
– Знаю, що, з об’єктивних причин, Ви не керували діями ФК «Борщів» з тренерської лави у вирішальному матчі сезону у Трибухівцях. Чи не відбилася Ваша відсутність, найперше в психологічному плані, на діях борщівських футболістів?
– Звісно, відбилася. Однак обставити саме так склалися. Вважаю, що мій помічник Василь Чорний зробив все можливе, щоби досягти позитивного результату.
– Кілька слів про кубкові матчі з ФК «Вільхівці». Команда з Борщева показала доволі класний футбол, однак пройти представника Івано-Франківщини не зуміла…
– У Вільхівцях на дуже хорошої якості футбольному полі доволі непогано зіграли, але… програли 2:4 за рахунок дитячих помилок у оборонці. У Борщеві намагалися відігратися, навіть один м’яч забили, але цього виявилося замало для проходу до наступного етапу кубка.
– Хто був лідерами команди з Борщева в цьому сезону?
– Сергій Полянчук – як один з найдосвідченіших гравців, за ігровими якостями відзначу Олександра Божка та Арсен Сташківа. Дуже добре влився в команду Олег Чемерейко, який вдало грав на різних позиціях.
– Назвіть символічну збірну ФК «Борщів» зразка 2025 року.
.jpg)
Воротар – Тимофій Шеремета
Центральні захисники – Дмитро Стриєшин та Вадим Альохін
Правий захисник – Андрій Трух
Лівий захисник – Олег Чемерейко
Опорний півзахисник – Арсен Шейко
Піднападники – Олександр Божко та Арсен Сташків
Правий півзахисник – Сергій Полянчук
Лівий півзахисник – Арсен Царюк
Нападник – Артем Гайдаш
– З Ваших слів роблю висновок, що «Агрон» справедливо виграв чемпіонат області. А як щодо інших місць турнірної таблиці – все по ділу і команди опинилися на тих місцях, на які заслужили?
– Чесно скажу: у першій вісімці – всі добротні колективи і плюс/мінус одного рівня. Тому, один два вдалих матчі вирішували: ти третій, п’ятий чи сьомий. Так, дві команди за очками значно відірвалися від інших. Для мене це трішки несподівано, адже кожен колектив «чемпіонської» групи міг принести неприємність лідерам. Напевно «Агрон» і ФК «Борщів» дуже хотіли перемагати, набрали хорошу ходу і їх по «накату» було вже не зупинити. А так, всі колективи мала два-три лідера, які визначали гру і від їх форми залежало, вдало зіграє команда, чи ні в конкретно взятому матчі.
– Хто допомагав Вашій команді пройти не простий футбольний рік?
– В першу чергу командою опікувався міський голова Борщева Ігор Казимирович Чопик. Він знаходив спонсорів для того, щоби футболісти думали лише про саму гру і тренування. Те, що з його боку було обіцяно – виконувалося в повному обсязі. До прикладу, у Тернополі орендувалося для тренувань футбольне поле СК «Політехнік». Коли ж світловий день став меншим, клуб домовився і команда безболісно перейшла на стадіон зі штучним покриттям, де вже було освітлення. Слова вдячності заслуговують і наші вболівальники, які весь сезон підтримували нас, в тому числі на виїзних поєдинках.
– Як оціните загалом цьогорічні футбольні змагання на Тернопільщині в плані організації?
– Традиційна схема у два кола зрозуміліша всім. Хоча і формат з «чемпіонською» та групою «вибування», який було застосовано цьогоріч, має право на життя. Єдине, що викликало питання – це матчі вдома і на виїзді. У регламенті не було чітко прописано, мовляв виходиш у другий етапі і там з комнадами, з якими на попередньому етапі зустрічався вдома – граєш на виїзді і, навпаки. Ця норма була «розмита» і, якщо, до прикладу, «Медобори» не пішли б назустріч Асоціації, то нам у «чемпіонській» групі довелося п’ять поєдинків грати на виїзді і лише два – вдома. Дякуючи керівництву ФК «Медобори», борщівські вболівальники мали змогу на вирішальній стадії змагань бачити свою команду на рідному стадіоні три рази. На початковому етапі чемпіонату команди мали розуміти, як побудований календар, внести цей пункт у регламент і жодних питань тобі б не було. Разом з тим, у цілому, чемпіонат області пройшов на хорошому організаційному рівні, без жодних нюансів.
– Чи вже накреслені в ФК «Борщів» плани на 2026 рік?
– Про це ще зарано говорити. Думаю, ситуація проясниться після Нового року.
Фото – “Футбол з-за воріт та інші фото”, Андрій Вербіцький та прес-служби Борщівської міської ради
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
5095