Тернопільський апеляційний суд залишив під вартою шістьох військовослужбовців 3-ї окремої штурмової бригади, яких підозрюють у низці тяжких кримінальних злочинів. Справа набула значного резонансу через спробу народного депутата Сергія Рудика взяти бійців на поруки та їхні беззаперечні бойові заслуги.
Суть звинувачень: катування та розбій
Ця історія має дві сторони. За даними Національної поліції, затриманим військовим інкримінують катування, розбій, незаконне позбавлення волі та викрадення людей, а також незаконне заволодіння транспортними засобами. Слідство стверджує, що підозрювані вивозили потерпілих за межі міста, били їх, вимагали гроші та майно. Особливого цинізму ситуації додає той факт, що деякі з потерпілих, за інформацією правоохоронців, були військовими, які проходили реабілітацію після важких поранень.
Інциденти, про які повідомляють ЗМІ, вражають жорстокістю: одного з потерпілих змушували голим бігати перед автомобілем, обливши легкозаймистою речовиною, а іншого три дні утримували в нелюдських умовах.
Сама 3-тя штурмова бригада відреагувала на затримання своїх бійців, заявивши про готовність співпрацювати зі слідством для об’єктивного розслідування. У бригаді наголосили, що засуджують насильство проти цивільних і сприятимуть притягненню до відповідальності винних, водночас зазначивши, що їхній підрозділ має один з найнижчих рівнів злочинності в армії.
Позиція захисту: “Це дурість і приниження”
Зовсім інший погляд на ситуацію представив народний депутат Сергій Рудик, який особисто прибув на судове засідання в Тернополі, щоб взяти військових на поруки. Суд йому відмовив, що, за словами нардепа, було “зачитано, як під копірку”.
Рудик не заперечує, що перед законом усі рівні, однак ставить під сумнів доцільність утримання в СІЗО досвідчених бійців під час повномасштабної війни.
“Відповідати за законом буде кожен, але зараз тримати суперкваліфікованих військових під вартою – це дурість і приниження”, – заявив він.
Він навів кілька фактів про затриманих:
- Усі шестеро – добровольці, один з яких воює з 2015 року.
- Двоє – 22-річні хлопці. Один із них нагороджений «Золотим хрестом».
- Троє отримали важкі поранення, але не покинули службу.
- Один із бійців має батьків-інвалідів і повне право на звільнення, проте пройшов пекло Бахмута та Кліщіївки.
- П’ятеро з шести мають високі бойові нагороди, серед яких “Хрест хоробрих” та “Залізний хрест”, що свідчить про їхню виняткову мужність на полі бою.
На думку депутата, знання та навички цих військових зараз набагато потрібніші на фронті, і вони не збираються переховуватися від слідства.
Ця справа ставить перед суспільством складні питання про межу між подвигом і злочином, про справедливість під час війни та про те, чи може бойовий досвід бути пом’якшувальною обставиною для тих, хто порушив закон.
Розслідування триває.
Джерело: Реально
6508