Вони знають ціну війни з власного досвіду. Дехто повернувся з фронту з пораненнями, дехто – без кінцівок, та всі вони зберегли головне – любов до України і віру в її майбутнє. Для цих мужніх людей працівники управління кадрового забезпечення ГУНП в Тернопільській області організували подорож, що стала ковтком свіжого повітря та своєрідною терапією для душі.
Маршрут пролягав на гору Маківка – символ нескореності, де ще у 1915 році відбувся бій Українських січових стрільців проти російських військ. Сьогодні, через понад сто років, історія знову повторюється: ті самі вороги, та сама боротьба за право жити на своїй землі.
На Алеї Героїв, де вшановуються полеглі стрільці, поліцейські закріпили прапор стрілецького батальйону поліції Тернопільщини – у пам’ять про своїх побратимів, які не повернулися з війни, віддавши найдорожче – своє життя.
Саме на цих схилах колись звучали слова відомої стрілецької пісні: «хлопці будемо, боротися будемо». І вони, як відлуння століть, сьогодні особливо близькі тим, хто на собі відчув біль війни.
Пораненим бійцям, ветеранам необхідні подібні подорожі. Це нагода відновитися внутрішньо, побачити, що їхня жертва й боротьба не марні. Коли вони торкаються історії, розуміють: вони – частина великого ланцюга нескорених поколінь. Це дарує сили йти далі», – зазначила психолог відділу психологічного забезпечення УКЗ ГУНП в Тернопільській області Алла Корната.
Після Маківки учасники поїздки відвідали величну фортецю Тустань, що нагадує про ще одну сторінку української боротьби. Могутні скелі, легенди та краєвиди Карпат стали тлом для щирих розмов, спогадів і відчуття підтримки один одного.
Коли ти дивишся на ці гори, на місця, де проливалася кров наших предків, починаєш глибше розуміти свою власну боротьбу. Ми не самі. Ми – продовження великої історії спротиву», – каже провідний консультант з питань ветеранів ГУНП в Тернопільській області Руслан Пелехатий.
Боротьба триває, але Україна пам’ятає своїх Героїв і цінує тих, хто, пройшовши крізь війну, не втратив сили духу. Ми не забуваємо. Ми боремось – і пам’ятаємо, за що.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
17088