Уродженець Тернопільщини став наймолодшим членом академії правових наук України

Гриняк Андрій Богданович – академік-секретар відділення цивільно-правових наук, член-кореспондент НАПрН України, член президії НАПрН України

Народився 10 вересня 1982 р. в смт. Козова Тернопільської області. У 2004 р. закінчив Прикарпатський університет імені Василя Стефаника (нині – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника). З грудня 2004 р. по січень 2021 р. працював у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України. З січня 2021 р. – заступник директора з наукової роботи Київського регіонального центру НАПрН України, з січня 2022 р. – заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАПрН України, з січня 2024 р. – заступник директора з наукової роботи Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України.

З 2009 до 2012 рр. за сумісництвом займав посаду доцента кафедри цивільного, господарського права і процесу Академії муніципального управління, з 2012 до 2014 – доцента кафедри цивільного, господарського права та процесу Академії адвокатури України, з 2015 р. до 2021 р. – професора кафедри приватного права Інституту управління і права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Із 2021 р. до 2023 р. – професор кафедри інтелектуальної власності та приватного права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

У 2007 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата юридичних наук на тему: «Цивільно-правовий договір як підстава виникнення права спільної власності фізичних осіб» (спеціальність 12.00.03). Учене звання старшого наукового співробітника присвоєно у 2012 р. У 2013 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню доктора юридичних наук на тему: «Договірні зобов’язання з виконання робіт у цивільному праві України» (спеціальність 12.00.03). Учене звання професора присвоєно у 2018 р. Обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України у 2020 р. З 2021 р. – вчений секретар відділення цивільно-правових наук – голова Координаційного бюро з проблем цивільного права Національної академії правових наук України. У червні 2023 р. обраний академіком-секретарем відділення цивільно-правових наук НАПрН України.

Основні напрями наукової діяльності: дослідження загальних проблем правотворчості, положень цивільного, сімейного, зобов’язального, договірного права тощо. Автор понад 150 наукових та науково-методичних праць, серед яких: «Цивільно-правовий договір як підстава виникнення права спільної власності фізичних осіб: монографія» (2008); «Розробка механізму правового регулювання договірних відносин у підприємницькій діяльності: збірник наукових праць» (у співавт., 2009); «Теоретичні та практичні аспекти розгляду судами спорів, що виникають із договорів підряду: монографія» (у співавт., 2010); «Особливості правового регулювання відносин за договорами підряду : монографія» (2011); «Особливості здійснення суб’єктивних прав учасниками цивільних правовідносин: монографія» (у співавт., 2011); «Теоретичні засади правового регулювання підрядних зобов’язань у цивільному праві України: монографія» (2013); «Відшкодування моральної шкоди: коментар, законодавство, судова практика» (у співавт., 2013); «Договори з виконання робіт у цивільному праві України: проблеми теорії і практики: монографія» (у співавт., 2015); «Право власності на житло в Україні: монографія» (у співавт., 2016); «Договірне регулювання приватноправових відносин в умовах євроінтеграційних процесів в Україні : монографія» (у співавт., 2017); «Окремі види договорів у сучасному законодавстві України: монографія» (у співавт., 2017); «Contractual regulation of the relations related to work performance: мonograph» (у співавт., 2018); «Новітні підходи до розуміння юридичних фактів у механізмі правового регулювання приватних відносин»: збірник наукових праць (у співавт., 2019); «Оновлення договірного регулювання приватноправових відносин в Україні : монографія» (у співавт., 2020); «Правова наука України: сучасний стан, виклики та перспективи розвитку: монографія» (у співавт., 2021), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 12: «Сімейне право» (у співавт., 2021), «Рекодифікація цивільного законодавства України: виклики часу»: монографія (у співавт., 2022); «Правотворчість в Україні: перспективи законодавчого врегулювання»: збірник наукових праць (у співавт., 2022); «Правова система України в умовах воєнного стану»: збірник наукових праць (у співавт., 2022); «Методологія проведення галузевих юридичних досліджень»: монографія (у співавт., 2022); «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 9: Цивільне право» (у співавт., 2023), «Правнича наука та законодавство України: європейський вектор розвитку в умовах воєнного стану: монографія» (у співавт., 2023).

Головний редактор наукового журналу «Нове українське право», член редакційної колегії наукового юридичного журналу «Вісник Національної академії правових наук України». Голова спеціалізованої вченої ради Д 26.505.05 у Інституті правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України.

Член Науково-консультативних рад при Голові Верховної Ради України, Конституційного Суду України та при Верховному Суді.

Лауреат Премії Президента України для молодих учених за цикл праць «Договірні зобов’язання з виконання робіт: проблеми теорії та практики» (Указ Президента України № 458/2017 від 29.12.2017), Премії Національної академії наук України для молодих учених за цикл наукових праць «Проблеми вдосконалення правових інститутів в Україні» (2010), конкурсу наукових робіт молодих учених із тематики прав людини (2011), стипендіат Кабінету Міністрів України у 2009–2011 рр. як талановитий молодий учений.

Відзначений Грамотою Верховної Ради України (2021), Почесною грамотою Національної академії правових наук України (2018), Грамотою Голови Конституційного Суду України (2016), Почесною грамотою Президії Національної академії правових наук України (2011).