З нагоди Дня українського добровольця в селі Жуків, що на Бережанщині, відкрили меморіальні дошки двом Героям, які віддали своє життя за Україну – поліцейському Руслану Дидику та військовослужбовцю Роману Мищишину. Пам’ятні знаки встановили на фасаді Жуківського ліцею імені Богдана Лепкого, де навчалися воїни.
Руслан Дидик народився 7 листопада 1986 року. Після закінчення школи вступив до Національної академії внутрішніх справ. Працював дільничним та оперуповноваженим кримінальної поліції, а потім тривалий час жив за кордоном.
Коли розпочалася війна він у 2022 році добровільно став на захист Батьківщини у складі штурмового полку «Сафарі» Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють».
«Залишатися осторонь він не збирався. Зателефонував і повідомив, що збирається повернутися в поліцію. Казав: «Хто, як не я? Я буду воювати за щасливе, мирне майбутнє, за те, щоб наші діти могли жити без страху і війни». Він був впевнений у своєму виборі, хоча я переживала за нього, але він не зупинявся», – ділиться спогадами дружина Тетяна.
Руслан з позивним “Жук” брав участь у боях під Харковом та на Донеччині. 6 вересня 2023 року в селищі Курдюмівка, повертаючись з бойового завдання та рятуючи пораненого побратима, Руслана і його товаришів накрило мінометним обстрілом. У нього залишилася дружина, син, донька та батьки.
«Дружив з Русланом ще з юних років, а потім разом працювали у секторі кримінальної поліції. Він був надійним напарником та другом – тим, на кого завжди можна було покластися, до кого можна було звернутися за порадою. Коли в нього народився син, Руслан покликав мене стати хрещеним батьком. Це велика честь…», – розповідає старший оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Роман Білик.
Роман Мищишин – військовослужбовець ЗСУ. Чоловік загинув у березні 2023 року на Донбасі у 27 років. Пам’ять про героїзм Руслана і Романа буде жити в серцях усіх, хто знав їх.
Віддати шану загиблим Героям прийшли рідні, друзі, односельці, учні школи. У промовах лунали слова подяки та скорботи. Руслана та Романа згадують, як мужніх та відданих своїй країні людей.
Ці знаки – не просто пам’ять про загиблих, а й свідчення того, що ми ніколи не забудемо тих, хто віддав своє життя за нашу незалежність. Ми вшановуємо їхній подвиг і згадуємо про кожного Героя, який загинув і чиє ім’я навічно залишиться в наших серцях.
Слава і честь захисникам та захисницям! Вічна пам’ять! Назавжди в строю!
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
17533