Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу захисника обвинуваченої Вікторії К. на вирок Кременецького районного суду від 9 січня 2024 року.
Як встановлено судом, 17 березня 2022 року 56-річна Вікторія К., яка тимчасово проживала в одному із сіл Кременецького району, зайшла до спальні, де в тому ж будинку мешкала її знайома переселенка з м. Буча Київської області Оксана К., та викрала чорну жіночу сумку, в якій остання зберігала 2 млн. 44 тис. грн у різній валюті. Після цього обвинувачена разом із сином на автомобілі поїхали в напрямку державного кордону, але були затримані правоохоронцями.
Вироком Кременецького районного суду від 9 січня 2024 року Вікторію К. визнано винуватою за ч. 5 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в особливо великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану) і призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна. Речові докази – 598 тис. грн та 6 тис. 234 долари США – суд повернув потерпілій Оксані К.
До відома: санкція ч. 5 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна.
Не погодившись із судовим рішенням, захисник обвинуваченої подала апеляційну скаргу і просила даний вирок скасувати та повністю виправдати Вікторію К., оскільки не доведено, що саме вона вчинила даний злочин (п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України), а також відсутні переконливі докази, що на час виїзду з Київської області у потерпілої була вказана нею сума коштів.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, прийшла до висновку, що винуватість Вікторії К. доведена поза розумним сумнівом, а призначене їй покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченої, тому причин для зміни судового рішення немає.
Так, хоча Вікторія К. стверджувала, що видані нею під час затримання кошти (530 тис. грн та 434 долари США) вона отримала як оплату по догляду за мамою Оксани К. та на заробітках закордоном, але не надала доказів того, що дійсно могла мати особисті заощадження у вказаній сумі. Тим часом, у судовому засіданні вона вказала, що знала, що потерпіла мала пункти обміну валют і перед від’їздом із м. Буча працівники обмінників в присутності Вікторії К. передавали потерпілій значні кошти у різній валюті.
Також апеляційний суд врахував, що винуватість обвинуваченої доведена сукупністю письмових доказів, які здобутих під час досудового розслідування, та показаннями свідків і потерпілої. Зокрема, Оксана К. зазначила, що Вікторія К. не знала, що вона помічала купюри. Під час проведення слідчих дій за участю понятих такі позначки виявили на окремих банкнотах, добровільно виданих обвинуваченою (530 тис. грн та 434 долари США) та свідком Ярославом М. (66 тис. 400 грн й 5 тис. 400 доларів США), в якого після вчинення крадіжки обвинувачена разом зі своїм сином в той же день купила автомобіль.
Відхилила колегія суддів і твердження обвинуваченої про її непричетність до крадіжки грошей, наголосивши на неспроможності цієї версії. Так, Вікторія К. доводила, що мала достатньо коштів, проте жила у потерпілої Оксани К., яка не тільки платила їй за роботу, але й усім забезпечувала; перебувала у дружніх стосунках з потерпілою і продовжувала піклувалася її матір’ю після переїзду з м. Буча Київської області до Тернопільської області. Однак судом встановлено, що такі доводи обвинуваченої повністю спростовуються хронологією і характером фактично вчинених нею дій, а саме: у день скоєння злочину син Вікторії К. відвіз потерпілу до перукарки у село поблизу м. Кременець, потім покинув її автомобіль у центрі Кременця. Тим часом, його матір Вікторія К. зібрала речі і, не повідомивши Оксану К. та залишивши її матір саму в будинку, де вони спільно проживали, попросила власника будинку відвезти її до центру м. Кременець, де разом зі своїм сином поспіхом придбавши в Ярослава М. автомобіль, негайно виїхала в напрямку державного кордону.
З огляду на наведене, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченої Вікторії К. залишила без задоволення, а вирок Кременецького районного суду від 9 січня 2024 року – без змін, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
6917