«Ми не можемо додати днів до вашого життя, але можемо додати життя до ваших днів». Саме за таким принципом в області працює система паліативної допомоги та перший на Тернопільщині хоспіс. Отримати допомогу та підтримку тут можуть не тільки пацієнти з важким діагнозом, а й їхні родини.
Не вистачає кадрів
Тривалий час Тернопільщина залишалася чи не єдиним регіоном, де не було лікарні паліативної допомоги. Попри те, що медична спільнота області була активним учасником створення служби паліативної допомоги ще з 1997 року, спеціалізований заклад на Тернопіллі відкрили лише кілька місяців тому. Його створили на базі протитуберкульозної лікарні в селі Плотича Тернопільського району.
Одночасно у закладі можуть отримувати допомогу 30 пацієнтів, однак зараз лікарня працює лише на півпотужності. У закладі перебувають важкі пацієнти після встановлення невиліковного діагнозу та з обмеженим прогнозом життя.
– Наші працівники пройшли навчання в Івано-Франківському тренінговому центрі, адже сусіди мають значно більший досвід роботи у цій сфері, – каже головний лікар хоспісу Андрій Паламарчук. – Хоспіс покликаний надавати комплекс медичних, соціальних, духовних та психологічних послуг, спрямованих на полегшення страждання пацієнта на етапі невиліковного діагнозу, підтримати родину від моменту встановлення діагнозу до останніх днів життя. Поступлення пацієнтів відбувається через загальнолікарняну мережу та органи соціального захисту. Коли людина потребує знеболення, коли родина не справляється з дошкульними симптомами, не має змоги забезпечити належний догляд таким хворим, то їм можуть допомогти у нашій лікарні.
Більша частина пацієнтів, які потребують хоспісної допомоги, – онкологічні хворі.
– На жаль, у деяких випадках хвороба виходить з-під контролю і жодне з відомих методів лікування вже не дає результату, – пояснює заступник головного лікаря обласного онкодиспансеру Володимир Недошитко. – Такі пацієнти приречені на загибель. Звичайно, життя не триває безмежно. Смерть – це природний процес. Але пацієнтам, яким встановлено невиліковні діагнози, потрібно забезпечити гідний вихід за життя. В області є понад 900 осіб, які потребують хоспісної допомоги. Це досить чисельна категорія населення. Таким пацієнтам потрібна не тільки медична допомога, а й психологічна та соціальна. Адже частина з них залишаються дуже активними впродовж усього свого життя. Хоспісна допомога надає суттєву підтримку близьким та рідним, які не володіють знаннями у сфері медицини та психології, але у міру певних життєвих обставин повинні її надавати хворому. Часто такі люди залишаються наодинці зі своєю проблемою, тому відрадно, що в області є такий заклад. Сподіваємось, що кількість хоспісних ліжок буде збільшуватись, адже наша область має велику протяжність і потрібно наблизити медичну послугу до пацієнтів.
Річ у тім, що людина може прожити з важкою недугою тривалий час. Вона потребує постійного догляду, а членам родити необхідно працювати. У процесі виконання трудової діяльності та зайнятості вони не можуть постійно забезпечувати нагляд за хворим. Тож зараз у них з’явилася можливість тимчасово помістити його у хоспіс, де медики забезпечать необхідний догляд. А в той час рідні зможуть вирішувати свої справи або просто відпочити, бодай психологічно.
У ході реорганізації протитуберкульозної лікарні в Плотичі у хоспіс адміністрація закладу зіткнулася з проблемою дефіциту кадрів. При перетворенні одного закладу в інший тут максимально намагалися зберегти робочий колектив, але коли люди приступили до роботи, то не всі змогли працювати з такою категорією пацієнтів. Зараз у закладі працює 60 людей, у тому числі й технічних працівників.
Специфіка роботи у таких закладах складна. Фахівці мають бути підготовлені до роботи з даним контингентом хворих. Персонал, який працює у хоспісній лікарні, отримує таку ж заробітну плату, як їхні колеги з інших лікувальних закладів. Зараз на рівні громадських організацій ініційовано звернення до Кабінету Міністрів стосовно підвищення заробітної плати, зважаючи на важкі умови праці.
Відкриють дитячі ліжка
Частково вирішити кадрову проблему закладу допомагає Тернопільський
медуніверситет. Тут планують підготувати для роботи у паліативній службі як лікарів, так і молодший медичний персонал.
– Наше завдання як вищого навчального закладу – готувати кадри для паліативної та хоспісної допомоги, – пояснює директор навчально-наукового інституту медсестринства ТДМУ ім. І. Горбачевського Світлана Ястремська. – На додипломному етапі плануємо для медсестер усіх рівнів проводити навчання в частині особливостей догляду за паліативними хворими. У рамках цього було підписано договір з обласним хоспісом. На базі даного закладу наші студенти проходитимуть практику, а також там проводитимуть заняття. На післядипломному етапі плануємо проводити навчання фахівців з надання допомоги паліативним хворим, адже вони повинні мати спеціальні знання та вміння.
Окрім сателітних відділень у майбутніх госпітальних округах та дитячих паліативних ліжок, в області планують створити виїзну паліативну службу. Її завдання – надавати хоспісну допомогу за місцем проживання хворого. Статистика свідчить, що часто такі люди не хочуть покидати стіни власної домівки.
– Намагатимемось донести до них таку допомогу за місцем проживання, навчити рідних та близьких елементам догляду, виробити програму медикаментозного знеболення, надати в користування засоби догляду та реабілітації, – каже Андрій Паламарчук.
Наразі заклад повністю забезпечений препаратами наркотичного знеболення, тож родині вже не потрібно бігати по аптеках з рецептами. Звичайно, коштів, виділених з обласного бюджету, недостатньо, тому що потреби таких пацієнтів надзвичайно великі: від постільної білизни до зондів для харчування. Це важка категорія пацієнтів, яка потребує цілодобового догляду.
Зараз адміністрація лікарні поставила перед собою завдання довести матеріальну базу закладу до встановлених вимог. У закладі готуються до реконструкції будівлі лікарні. Наразі розроблено проектно-кошторисну документацію. Проект планують запропонувати на фінансування Фонду регіонального розвитку.
– Стараємось робити одно- та двомісне розміщення пацієнтів. Площа палати повинна бути відповідною. Тому що лікарю потрібно підійти до ліжка з усіх сторін, забезпечити безперешкодний доступ, дотримання санітарних вимог. Хочемо вибудувати правильну модель надання допомоги і довести до європейських вимог, – каже пан Паламарчук.
А ще на найближчій сесії планують розглянути питання щодо відкриття дитячих хоспісних ліжок на базі обласного будинку дитини. У перспективі їх кількість планують збільшити до 30.
Джерело: Тижневик "Номер один"
51292