Криваве вбивство, яке сталося нещодавно в селі Нараїв Бережанського району, досі не дає спокійно спати місцевим жителям. Кожен з них боїться за власну долю, адже, на їхню думку, зловмисники донині на свободі.
Пішла на город і… не повернулася
Йдеться про жорстоке вбивство 32-річної місцевої мешканки. Її знайшли без ознак життя та всю у крові з ножовими пораненнями грудної клітки. Підозрюваного вдалося швидко вирахувати. Проте рідні загиблої стверджують, що у жінки відбирали життя одразу кілька чоловіків, і не просто вбивали, а перед тим безбожно знущалися.
– Мені сьогодні зробили її портрет. Та Ви б подивились, якою вона була! На фото повна, висока. Вона б одної такої гниди (говорить про вбивцю – авт.), вибачте за слово, не боялася б. Коли в ту хату зайшла поліція, там же було вісім, чи то навіть десять чоловік. Стояла машина бежевого кольору, кілька з них говорили російською. Чому вони всіх не допитують? – дивується, розповідаючи у телефонній розмові журналістам «Номер один» Марія Нагірна, мати загиблої.
Жінка убита горем втрати, адже Руслана (так звали її покійну доньку) була порядною та доброю людиною. У той кривавий день донька, як завжди, поралась по господарству. Ніхто навіть уявити не міг, що звичні оглядини городу стануть для Руслани фатальними…
– Я Вам розповім усе від початку… В той день вона ще ходила в магазин, купила хліба. Потім сусід попросив її вишеньку підв’язати, бо була гроза і все поламала. Вона йому допомогла. Далі, каже, піду на город, гляну, чи згинули жуки на картоплі… Ще говорила мені, що двічі хлопці кропили, то напевно їх там не буде. А мала Марічка (донька покійної Руслани – авт.) говорить, що піде з мамою. Вона завжди з нею була… Ми маємо такого маленького песика – пекінеса. І вона його взяла на руки і несе. Він десь побачив більших собак і почав вириватися до них. А моя дочка, Руслана, каже: «Давай, Марічко, я його пущу на подвір’я, бо ще покусають нас собаки». Мала песика пустила на подвір’я і взялася йти за мамою. Руслана ж каже: «Може, вернися, я не буду довго, гляну та й прийду додому». То було о 21:30. Розумієте, білий день ще. Як пішла – нема і нема. Вже смеркається… Телефоную, а вона поза зоною досяжності. Ми ще маємо один город під лісом. Я подумала, що, може, вона пішла туди, там немає мережі. Чекаю. А її все немає, – пригадує пані Марія.
Мати Руслани каже, що її внучка (єдина донька загиблої), яка 12 липня має святкувати своє 10-річчя, теж могла потрапити під приціл убивць, адже в останній момент не пішла з мамою, а залишилася чекати її вдома. Ось тільки так і не дочекалася. Знайшли жінку уже вранці, як почало світати. Першим тіло побачив її рідний брат, який подався шукати зниклу сестру.
– Дзвонить до мене син і мовить: «Мамо, нашу Русланку вбили. Лежить, руки навхрест». Ой горе, дитинка побігла вперед. Я не хотіла їй казати, а вона сама почула і кричить: «Мамунцю, дорогенька, візьми мене з собою!» От що б Ви тоді сказали? Вона босоніж бігла. Шльопанці губила. Тоді я взяла її на руки. Все з себе скинула, накрила доньку, щоб не бачила дитина. І кажу: «Донечко моя дорогенька, я тебе не віддам нікому. Ти будеш зі мною!» – ледь стримуючи сльози, розповідає мама загиблої.
Маленька донечка Руслани зараз живе з бабусею. Її батько (чоловік загиблої) часто випивав, через це ще шість років тому пара розлучилася. Пані Марія каже, що вже говорила з головою села, щодо оформлення заповіту на онучку, аби та вже мала свою хатину в селі
– Намагаюся не плакати, але не можу. Буває, підходить і все. От приходимо з Марічкою на кладовище і сидимо до вечора, бо мала хоче сидіти, розумієте? Піде до мами, все їй розкаже: де була, що бачила. А потім питає мене: «А чого ж моя мама до мене не говорить? Може, вона гнівається?» Я кажу: дитино, мамі не можна говорити, бо ти ще маленька, от будеш старша, то мама з тобою говоритиме. А що я маю тій дитинці сказати? На подвір’ї кричить: «Я хочу мами…». Чого я вже тільки не натерпілася, – каже пані Марія.
В селі Руслану знали як порядну та доброзичливу жінку. В той день, коли поліція «пакувала» в авто підозрюваного у вбивстві, за словами пані Марії, люди ледь стримались, щоб не вчинити над ним самосуд.
– Завтра у церкві правитимуть суто за неї, за її муки. Руслана дуже гарно вишивала. Можна сказати, що цілу церкву вбрала рушниками. Священик сказав, що навіть йому сорочку вишила і вона тепер для нього залишиться згадкою про Руслану на все життя. Ще шити гарно вміла. А як малювала… Висилала свої роботи за кордон, в Канаду, – каже мати Руслани.
Звернулися до Луценка
Поліція фактично одразу повідомила, що кривавого вбивцю знайдено. Ним виявився 24-річний сусід, який вже мав проблеми з законом. Відразу він не зізнавався у скоєному, та згодом показав правоохоронцям, як і де саме вбивав жертву. Проте, за словами селян, усе, що сказав підозрюваний, не збігається з реальністю, бо якби щось таке й було, то це були б крики, верески і все село би збіглося на такий шум, адже тіло бідолашної знайшли на присадибній ділянці. Виходить, переконані люди, потерпілу вбили не на цьому місці, а у закинутій будівлі, що недалеко звідти. Крім того, ймовірно, зробив це не один лише 24-річний підозрюваний, який зараз знаходиться в СІЗО, але і його «дружки», які того злощасного дня разом з ним випивали. Мати покійної Руслани переконана, що в поліції чомусь «прикривають» інших вбивць та «годують» фіктивними експертизами.
– Що ж вони таке написали? Що ножем вбили і все? У неї ж пальці на руках поламані! Мені голова сільради сказав, що вона була вся в синцях. Він теж бачив. Несправедливо. Навіть на розтині всього не сказали. Я начальнику міліції кажу, що в неї синці, пальці збиті. А він каже, що це не правда. Та на ній одяг був увесь стягнутий, – обурюється пані Марія.
На її думку, хлопцю, що зізнався у вбивстві, просто заплатили, аби взяв усю провину на себе. Жінка переконана, що сам він цього зробити фізично не міг, йому допомагали «побратими» по чарці. І не тільки…
– У тій хаті (про помешкання підозрюваного – авт.) все є. Навіть по вікнах стріляють… Я так думаю, що це не перша смерть. І ще таку гниду, як він (про підозрюваного – авт.), моя донька змогла б у попіл змести. А це групове вбивство, але його приховують. А він ще все взяв на себе, бо йому пообіцяли за це спочатку 2 тис. у.о., а потім ще додадуть. Вони ж там торгують наркотиками. Його батько за що сидів? За коноплі! Казала начальнику міліції, що оці наші дільничі – то «песики». Треба ж якісь заходи вживати. Одного забрали, а решта ж лишились. Ви вірите, люди в селі дуже бояться. Цілий день закриваємось. Вночі пси гавкають. Може, хтось і ходить… Навіть говорили, що як я буду багато говорити, то ще мені таке зроблять. Руслана доброю була, таку, як вона, важко знайти в Нараєві. Вони ж напились та й хотіли задоволення… Але ж лишіть її живою. Знають же, що в неї дитинка маленька, – каже пані Марія.
Жінка не збирається так просто здаватись і дивитись, як потенційні вбивці її дитини досі гуляють вулицями села так, ніби нічого не сталося.
– Мій син працює в одного чоловіка, який у дуже добрих стосунках з Луценком, вони разом вчилися. От він якраз розповів Луценку всю нашу історію. Нині дзвонив до нас з Києва прокурор і сказав, щоб обов’язково переслати їм усі матеріали справи, а тоді вже Луценко буде нас викликати до себе. Маю надію, що в Києві стануть на бік справедливості, – сподівається пані Марія.
У поліції своя правда
Поки в Нараєві люди досі бояться з хати вийти, в поліції запевняють, що всі припущення та домисли рідних і близьких загиблої не знайшли свого підтвердження.
– Причиною смерті 32-річної жительки Нараєва стали проникаюче ножове поранення лівої половини грудей з пошкодженням лівого шлуночка серця, зовнішня та внутрішня кровотеча, масивна крововтрата, – розповідає заступник начальника відділу слідчого управління Віталій Пушкар. – Крім того, тілесних ушкоджень, характерних для боротьби чи самооборони, на тілі потерпілої немає. Тому стверджувати про те, що жертву катували, ми не можемо.
У поліції поки чекають висновків експертизи щодо можливого зґвалтування жертви. Проте під час розтину також не було виявлено явних ознак зґвалтування чи насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом.
Віталій Пушкар додає, що твердження про те, що до вбивства потерпілої причетний не лише 24-річний сусід, а можливо, злочин було скоєно групою осіб, слідчі перевіряють. Правоохоронці ж упевнені, що воно не було спланованим і трапилося через конфлікт, а «жару» піддав стан алкогольного сп’яніння головного підозрюваного, що й стало причиною трагедії.
Чим завершиться ця кривава історія – покаже слідство…
Тетяна Колеснік (“Номер один”)
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: бережани, вбивство, Нараїв
10667