Унікальну філателістичну колекцію, присвячену Альберту Нобелю та лауреатам заснованої ним у 1900 році премії, зібрав Юрій Ковальков. Він – член асоціації філателістів України, товариш нобелівського лауреата з хімії – американця Роалда Хоффмана, єдиний на Тернопільщині колекціонер, який збирає марки, присвячені нобелівським лауреатам. Про його життєвий шлях і кар’єрний ріст читайте в ексклюзивному інтерв’ю.
«Спеціально частину тиражу марок гасили, щоби вони були дешевшими від «чистих»»
– Пане Юрію, розкажіть, будь ласка, коли і де Ви народилися, щось про батьків та власну сім’ю.
– Народився я у лютому 1953 року на Хмельниччині у селищі міського типу Антоніни Красилівського району. Мій батько – уродженець Харкова, мати – хмельничанка. А моя власна сім’я – це дружина, донька, зять і двоє онуків.
– Який навчальний заклад Ви закінчили та ким є за спеціальністю?
– Спочатку закінчив фінансово-економічний інститут, за фахом – економіст, а згодом – Київську вищу партійну школу.
– У скільки років почали цікавитись філателією?
– Дитинство проходило у Полонному, і власне там я дізнався, що таке філателія і марка. Спочатку колекціонував усе, що потрапляло під руки. Почав цікавитись філателією у 7-8 років, але десь у 12-ть раптово цю справу закинув. Проте згодом, вже у зрілому віці, до неї повернувся.
– Що колекціонували у дитинстві? До сьогоднішніх днів ці файли збереглися?
– У Радянському Союзі для початківців випускалися цікаві набори – у поліетиленовому упакуванні кілька десятків марок. На той час вони коштували дуже дешево, тому що всі були погашені. У світі така річ називається «погашені ввічливості». Частину тиражу марок гасили спеціально, щоби вони були дешевшими від «чистих». Це для того, щоби популяризувати філателію серед дітей і підлітків.
– Хто Вас надихнув займатися філателією?
– У мене були сусіди, які цікавились колекціонуванням. У дитинстві ми збирали практично все: монети, сірникові етикетки, обгортки з цукерок, наклейки з жувальних гумок, календарики, моделі автомобілів, фото акторів, романтичні листівки, зокрема й марки. А згодом, у зрілому віці, я захопився нобелістикою – усім, що пов’язано з нобелістами та засновником цієї премії Альфредом Нобелем. До речі, порадив мені займатися цією тематикою та філателією мій друг Олександр Нифьодов.
– Якій тематиці була присвячена перша марка?
– Це, напевно щось було із фауни та флори – птахи, звірі.
«Найціннішими є листи від Роланда Хоффмана, власноруч ним написані»
– Хто цей лауреат найпрестижнішої нагороди, з яким Ви частенько листуєтесь?
– Це уродженець Золочева. Познайомились ми з ним завдяки професору медичного інституту Еммануїлу Бергеру. Він мене вважав навіть своїм другом, часто запрошував на чай. Коли зайшла мова про колекціонування, то я розповів йому про своє захоплення, і він здивувався, чому я цікавлюся саме нобелістами. А потім уже я здивувався, коли він сказав, що листується із Роландом Хоффманом. Еммануїл Наумович дав мені прочитати ці листи, які отримував. Потім він помер. Після цього я наважився написати особисто від себе Роланду Хоффману листа. 21 рік тому я отримав від нього відповідь – великий пакет із багатьма матеріалами про нього, різні публікації, а також і його особисті. Дуже приємно, що він відгукнувся. Це листування у нас продовжується до цього часу, але переважно електронною поштою. Раніше мені хотілося, щоби він мені писав власноруч. Листи написані на бланках Корнельського університету, з водяними знаками, їх він писав чорним фломастером. 16 років тому я працював помічником міського голови і запропонував йому написати листа «Укрпошті» про те, щоби вони випустили серію марок, присвячену нобелівським лауреатам, які були причетні до України. Вони відповіли, що розглянуть цю пропозицію. Через 14 років вийшла перша марка з цієї серії, присвячена Мечнікову. Після неї вийшли ще 4 марки, залишається два нобелівських лауреати, яким я планую присвятити свої поштові мініатюри – Світлана Алексієвич, уродженка Івано-Франківська, та Джордж Шарпак із Рівненщини.
Як створюються марки
В Україні марки вперше з’явилися в 1918 році, а в Англії ще в 1840-му із зображенням королеви Вікторії. Щороку «Укрпошта» вводить в обіг близько 50-ти сюжетів зображень марок. Подати свій ескіз на розгляд до художньої ради, що діє при цьому закладі в Києві, може будь-хто. А там шляхом голосування її учасники вирішать, чи побачить світ ваша робота. Можна також подавати пропозиції і на погашення якоїсь визначної події. У такому випадку замовляється штемпель спецпогашення, який містить дату, номер поштового відділення, де відбуватиметься процедура, і малюнок, який оформляє художник «Укрпошти». На Тернопільщині було близько 120-ти погашень, із них третина – пропозиції Юрія Ковалькова.
– А Ви є лауреатом якихось нагород?
– Ні, але у мене є нагорода, яка мені дуже імпонує. Ця медаль називається «За сприяння нобелівському руху в Україні». Її вручає благодійний фонд «Планета Альфреда Нобеля». У свій час його очолював президент академії наук України. Вручили мені цю нагороду в Дніпрі на нобелівському конгресі. Нещодавно я отримав 11-ту медаль за те, що популяризую нобеліану у філателії.
– Який матеріал із Вашої колекції є найціннішим?
– Для мене найціннішими є листи від Роланда Хоффмана, власноруч ним написані. Коли він дізнався, що я колекціоную нобеліану, то дістав дві марки спільного випуску Швеції та США, присвячені століттю Нобелівської премії. Він пішов спеціально на пошту, купив ці марки і наклеїв на конверт із листом, який відіслав мені. Хоча у мене є й дорожчі марки, дешевші, але найкращим експонатом у моїй колекції є дійсно ці листи.
– З яких країн у Вас є марки та листи?
– Є така організація, яка називається «Всесвітній поштовий союз». Туди входить стільки держав, скільки приблизно є членів Організації Об’єднаних Націй, тобто майже 150 країн. У мене є марки приблизно із 70-80 держав. Керівник нашого товариства, мій колега, колекціонує географічну філателію, хоче зібрати по одній марці з усіх членів «Всесвітнього поштового союзу». Мені цікаво мати з якоїсь країни екзотичну марку. Хоча, на мою думку, в світі найбільше цінується філателістична продукція Європи.
– Скільки приблизно файлів налічує Ваша колекція?
– У мене є понад 50 альбомів з марками. Вони називаються клясерами, оскільки можна вважати, що офіційна мова філателії – французька. Клясери – це такі альбоми, в яких є прозора смужка, куди можна вставляти марки. Таким чином вони там зберігаються.
– Скільки взагалі років Ви займаєтесь філателією?
– У 2000 році я став членом асоціації філателістів України і з того часу беру участь в організованій формі філателії.
«Тернопільщина стала першою в Україні, хто започаткував Нобелівські читання»
– Ви також є організатором Нобелівських читань. Розкажіть, будь ласка, детальніше про них.
– Нобелівські читання ми започаткували 30 років тому. Перші з них відбулися у Тернопільському краєзнавчому музеї. До речі, ми найперші в Україні започаткували цю традицію, після цього послідовники запозичили цю ідею собі. На цих читаннях ми популяризуємо науку. 10 грудня плануємо влаштувати їх знову, оскільки тоді у Швеції національне свято, присвячене смерті Альфреда Нобеля. У цей день дають премії новим нобелівським лауреатам. У жовтні буде Нобелівський тиждень, і тоді обиратимуть лауреатів у всіх 6-ти номінаціях.
– Крім матеріалів, які ілюструють нобелівські нагороди, що Вам ще подобається колекціонувати?
– По-перше, я збираю хронологію марок України, тобто всі марки, які виходять в Україні. Крім того, збираю шевченкіану. Ще збираю колекції Європи. Щорічно всі європейські країни випускають марки однієї тематики. Цього року була марка, присвячена зникаючим видам фауни, і всі держави Європи випускали щось присвячене звірам, які зникають.
– Переглянувши інформацію у різних джерелах, ми дізналися, що Ви, продавши марку, оплатили навчання доньці й купили новий телевізор. Це дійсно так? Скільки на той час ця марка коштувала?
– Так, це правда. Як учасник національної філателістичної виставки я отримав дуже гарну річ. Тоді її примірників було небагато, всього лише 400. Коли мені потрібно було купити новий телевізор і оплатити навчання доньці, я сказав дружині, що марку продам і таким чином поповнимо сімейний бюджет. На той час вона коштувала 300 доларів, хоча зараз її реальна ціна 500 доларів.
«Ціна книжки з марками минулого року без одного блоку – 1500 гривень, а з ним – 1700»
– У сучасному світі філателія є актуальною?
– Інтерес до філателії завжди стабільний, однак «Укрпошта» постійно підвищує тарифи на вартість своїх послуг. Таким чином, філателістична продукція стає все дорожчою. Скажімо, ціна книжки з марками минулого року без одного блоку становила 1500 гривень, а з ним – 1700. Не кожна людина має змогу її придбати. Крім того, є марки спільних випусків кількох держав, і теж вони дорогі. Ось вийшов спільний випуск України та Ізраїлю, присвячений Агнону. Ізраїльський листок марок із 12-ти штук і такий же український, у загальному 24 марки, коштує 1000 гривень.
– На Ваших марках зображені цікаві місця Тернопільщини?
– Звичайно. Є велика українська серія марок «Краса і велич України». Тут зображені й пам’ятник Соломії Крушельницькій, найдавніша церква, каньйон та інші. Таким чином, це популяризувало наш край. Крім того, виходили речі, пов’язані з Почаївською лаврою, водяний млин у Бучацькому районі. Ми навіть шукаємо сюжети, що стосуються нашої області, в інших державах. Є декілька марок у Польщі та інших країнах.
«Хочемо, щоби вийшов поштовий блок, присвячений ювілею Соломії Крушельницької»
– А коли Вам вдалося реалізувати задуми щодо видачі серії марок «Краса і велич України»?
– Це була не моя ідея. Приблизно 10 років тому її почали в Україні. Залишилися тільки 2 чи 3 області, які у цьому проєкті не беруть участі, всі інші вже там показані. У цій серії виходить поштовий блок, а до нього – марка. У Тернопільській області вийшов поштовий блок, який складався із 4-х марок, і окремо марка, де був зображений пам’ятник Соломії Крушельницькій. До речі, наступного року ми хочемо, щоби вийшов поштовий блок, присвячений ювілею Крушельницької, і щоби це був спільний випуск з Італією, тому що спільні випуски найбільше цінуються серед усіх філателістів.
– На Тернопільщині Ви єдиний, хто колекціонує марки, присвячені нобелівським лауреатам?
– Так, тут я єдиний.
– Крім філателії, чим ще цікавитесь, займаєтесь?
– Цікавлюся лише філателією та нобелістикою. Листуюся з колегами, які також цим захоплюються. Кілька разів був на Нобелівському конгресі, який організовують у Дніпрі. Там розташований єдиний в Україні університет, який носить ім’я Альфреда Нобеля.
– Кому в майбутньому плануєте передати колекцію ?
– Напевно, внука залучу до цього. Йому скоро буде 10 років, і я хотів би, щоби він цим захопився. Зараз його цікавить астрономія, космос, але, можливо, й філателія заінтригує.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: нобеліана, Роланд Хоффман, унікальний філателіст, Юрій Ковальков
13333