Кажуть, гроші не грають у футбол, але це правило останніми роками, здається, вже не діє. Принаймні, в Україні: Рінат Ахметов втримує Шахтар у статусі головного вітчизняного гранда саме щедрими вливаннями, адже продаж власного вихованця Мудрика – це унікальне явище. За останні роки такі команди, як Металіст, Дніпро та ряд менших клубів, сяяли рівно до того моменту, поки в них вкладали кошти. Натомість майже немає зворотних прикладів, коли щедрі інвестиції не виводили би колектив хоч кудись.
Саме тому Полісся, яке цього сезону тільки-но дебютувало в УПЛ, відразу виглядало очевидним претендентом на єврокубки. За поточного стану справ в українському футболі з Буткевичем мало хто може посперечатися в щедрості. Нехай він не витрачав більше мільйона євро на одного гравця (тоді як Шахтар досі купує по 15!), інші не дозволяють собі навіть такого. Здавалося б, посідаючи третє місце станом на зимову перерву, можна уже сподіватися на дебют хоча би в Лізі Конференцій, але тепер і це під питанням.
Якщо любите спортивні ставки, переходьте на betline.ua, а ми спробуємо дослідити причини весняного провалу житомирського клубу і його перспективи.
Осінні досягнення
Отже, після першої частини сезону Полісся фінішувало третім – унікальний результат як для дебютанта. Проте не можна стверджувати, що цього від житомирян ніхто не очікував, адже щедрі фінансові вливання на фоні слабкості більшості команд УПЛ, включно з розібраним тодішнім Динамо Мірчі Луческу, примушували говорити ледве не про боротьбу новачка за чемпіонство.
Досягнення Полісся не дивувало спеціалістів ще й тому, що суто технічно команду можна було назвати все-таки не третьою, а п’ятою. Повітряні тривоги й переноси матчів учасників єврокубків призвели до того, що величезна кількість клубів восени не встигла зіграти всі свої ігри. Шахтар і Динамо, які в таблиці розташувалися на четвертій-п’ятій сходинках, за втраченими очками обходили житомирян. Кияни восени встигли змінити тренера, і це дало миттєвий результат, тож можна було сподіватися, що гранди покажуть змістовну гру у дограваннях і лише завдяки цьому випередять конкурента, опустивши його на останнє місце в єврокубковій зоні.
Водночас клуб із Житомира вирішив застрахувати єврокубкові амбіції, щоби в разі форс-мажору хоч спробувати вийти до єврокубків через національний кубок. Вибивши Агробізнес, Дніпро-1 та Олександрію, Полісся вийшло у півфінал, де на нього чекає Ворскла, не страшніша за попередніх противників. У потенційному фіналі, імовірно, буде Шахтар, проте це лише один матч, у якому можливе все, включно з завоюванням трофею і путівкою до Ліги Європи.
Що пішло не так?
Якою би сильною не була команда, завжди є куди підсилюватися, якщо ставиш перед собою найвищі цілі. Зараз склад Полісся є четвертим найдорожчим в УПЛ – після Шахтаря, Динамо та Дніпра-1. Щоправда, п’ята Зоря відстає всього лише на мільйон євро, але нинішні луганчани є чудовим прикладом того, що не гроші грають у футбол.
Та навесні з’ясувалося, що трансферна кампанія була проведена з недоречним перекосом – належного підсилення не отримала група нападу. Формально гравці атаки приходили, але їхній рівень, як виявиться згодом, недостатній. І хоча команда не втратила майже нікого з лідерів (виключення – хіба Аріельсон, оренда котрого завершилася достроково), навесні вдарив грім – у першому ж матчі до кінця сезону вилетів Бені Макуана.
Виявилося, що колектив до таких пробоїн абсолютно не готовий. Виїзна нічия проти Руха нікому не здавалася великою проблемою, проте її Макуана відіграв майже всю. Експерти закликали не перебільшувати втрату одного гравця, проте з’ясувалося, що його просто ніким рівноцінно замінити. На секунду, це досі кращий футболіст житомирян за показником “гол+пас” в УПЛ, і він же має другий найвищий рейтинг SofaScore.
Наступні два матчі – домашні проти ЛНЗ та Олександрії – команда програла. У перших трьох весняних турах житомиряни набрали одне очко з дев’яти можливих. Шахтар та Динамо випередили конкурента навіть без догравань відкладених матчів, а ще в єврокубкову зону прорвався Рух, витіснивши звідти якраз Полісся.
Що тепер?
Деякі експерти не раз звертали увагу на те, що колективу з єврокубковими амбіціями потрібні не лише футболісти, а й тренер відповідного рівня. Калитвинцев, при всій до нього повазі, видається лише черговим “динамівським серцем” – може, він би зміг показати які-не-які результати зі складом рівня Динамо (саме за рахунок останнього), але рідний клуб його чомусь не розглядає на роль наставника.
Буткевич, побачивши, що команда валиться, вжив різких заходів – і змінив головного тренера. Питання в іншому – на кого: наставником став Сергій Шищенко, який ніколи не тренував в УПЛ, хоч і мав попередній досвід роботи в Поліссі. Можливо, ми чогось не бачимо, і цей коуч себе ще розкриє, але поки що рішення виглядає невиправданим.
Щоправда, Буткевич не став вішати всіх собак на тренера, а визнав, що існує проблема зі складом. Уже в березні клуб витратив по мільйону євро на таких гравців, як відомий українським уболівальникам Василь Кравець із Дніпра-1 (захисник, але ж і захист, як бачимо, неідеальний) та молодий венесуельський нападник Луїфер. Уклали орендну угоду з Іваном Петряком, який колись грав за збірну й подавав великі надії, а зараз абсолютно не потрібен Шахтарю.
От тільки рівень тренера залишається непевним, а чималі втрати очок встигли позначитися на турнірному становищі. Рух – уже попереду, а з такими “успіхами” починає підтискати й Ворскла. Припустимо, що в перших трьох весняних турах житомиряни остаточно втратили надії на медалі, і навіть п’яте місце тепер вимагатиме від Полісся чималих зусиль. Не списуємо їх із рахунків, але боротися доведеться відчайдушно, і результат – не гарантований.
13347