Безпечна вода під час кризи залежить не лише від стану мереж. Важливими є контроль якості води, підготовлені рішення, узгоджена робота служб і зрозуміла інформація для людей. Як громади готуються до перебоїв у водопостачанні, як створюють резервні рішення та координують дії з партнерами?
Ірпінь без централізованого водопостачання у 2022-му. Громади, які втратили звичні джерела води після руйнування Каховської ГЕС. Прифронтові громади, куди під час кризи воду доводилося доправляти за 70-80 кілометрів. За кожною такою ситуацією стоять люди і служби, які працюють, щоб населення знову мало доступ до води, безпечної для пиття та приготування їжі.
Про це в подкасті Eleos-Ukraine розповів програмний офіцер WASH Cluster Ukraine та експерт Асоціації водоканалів «Укрводоканалекологія» Олександр Козак.
«Якщо в громаді є план, то вона буде готова до мозкових штурмів для того, щоб створювати наступний план. І в неї буде команда, яка вміє це робити», – переконаний Олександр Козак.
Його діяльність до 2022-го року була пов’язана з водою. А повномасштабне вторгнення суттєво змінило його життя. Все почалося все з Ірпеня, який залишився без централізованого водопостачання. Й Олександр із командою водоканалів знайшли варіанти, що зробити для того, щоб вода хоча би з’явилася в підвалах.
«З того часу я багато вже побачив: деокуповані території, розбиті водозабори, спустошене дно Каховського водосховища, людей в чергах за водою… – розповідає герой подкасту. – Дуже вразили наші фахівці. Незважаючи на те, що люди були без зарплат, вони робили все, щоби подати воду. Друге – важливість резервування. Системне резервування водопостачання в різних напрямках, в електропостачанні, в джерелі води, в комплектуючих, які на початку війни були просто критично потрібні, у навчанні людей, в лабораторному обладнанні… Тобто, того, що дозволяє підготуватися».
У кожній лікарні має бути або свердловина, або ємності, які будуть наповнюватися водою, стверджує Олександр Козак. А далі – резервування, тому що свердловина може працювати не лише від електромережі. Чоловік мав нагоду бачити громади, які досить швидко зорієнтувалися в кризових умовах за рахунок людського потенціалу, технічного рівня і колаборації з рятувальниками, бізнесом та міжнародними гуманітарними проєктами.
Як приклад, Олександр Козак наводить Миколаїв: «Це гарний приклад, коли відбулася колаборація всіх комунальних підприємств, місцевої влади і гуманітарних організацій. Тому що місто залишилося абсолютно без води. До руйнування Каховського водосховища Миколаїв отримував її по трубопроводу з-за понад 60 кілометрів з Каховки. Після її окупації Каховку містяни втратили якісну воду: спочатку залишилися взагалі без води, потім – постійний підвіз, а далі почалася будуватися мережа й система очистки води. І паралельно відбувалося постійне інформування мешканців Миколаєва про стан справ».
Коли є комунікація в громаді з водоканалом, вона переростає в підтримку, яка переростає в результат, каже програмний офіцер WASH Cluster Ukraine. І ще важлива зовнішня комунікація з партнерами, які можуть допомогти.
«Якщо ми говоримо про Чернігівщину чи Сумщину, які по два-три тижні бувають без електропостачання, то ви маєте бути до цього готові. І тут не рятує один генератор. Він не зможе витягнути всю систему, тому що не може працювати більше ніж вісім годин. Потрібні якісь сталі рішення, які дозволять утримувати систему, – каже Олександр Козак. – І сталі плани. Сказати людям, що ми будемо подавати воду погодинно. Організувати підвіз води – питної, технічної. І ми ділимося своїм досвідом з іншими, показуючи, які існують ризики».
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
5943