Соцмережі давно вже стали другим “Я” для нашої молоді. На своїх сторінках у Facebook, Twitter, Іnstagram, а донедавна – “Вконтакте” та “Однокласниках” вони хваляться своїми досягненнями та враженнями (від музики, подорожей, одягу тощо), у разі невдач використовують як подушку і постійно знайомляться. Саме віртуальні знайомства вже не раз спричиняли цілком реальні проблеми. Згадаймо хоча би дві кримінальні справи, які нещодавно слухались в апеляційному суді Тернопільської області. Про першу жертву — багатодітну Лілію М. “Номер один” розповіла у судовому нарисі “Віртуально закохалась і – каміння на шию” (28 серпня ц.р.). Події у ній жахають якоюсь тваринною жорстокістю, адже небезпечний рецидивіст за годину ледь не зламав життя двом тернополянкам.
На перше побачення – до сауни
Отже, у свої 24 роки Роман К. має чотири судимості – за хуліганство, грабунки (на тюремному жаргоні, “гоп-стоп”) та крадіжки, причому на “справу” завжди ішов зі зграєю подібних собі “відморозків”. У підсумку своє повноліття зустрів за ґратами: на лаві підсудних почалась уся його наука, а завершилась у тюрмі, де парубок старанно “відточував” знання, як вибирати жертву та вибити з неї гроші й цінності.
Неабияк його кругозір розширив інтернет. Злодійкуватий юнак одразу відчув переваги віртуального світу: сидиш собі вдома і “крутиш динамо” якісь дурепі про кохання, зірки та білий “Мерседес”, відтак вона вже на першому побаченні готова йти з тобою хоч… у сауну. Однак про все по порядку.
Якось у “Вконтакті” Роман познайомився з симпатичною дівчиною, назвемо її Ірина. Спочатку просто переписувались, аж поки Роман не дізнався, що красуня також тернополянка, й одразу попросив номер телефону. Поспілкувались і причарований мелодійним голоском цинічний рецидивіст запропонував зустрітися біля торгово-розважального комплексу “Подоляни”. Того вечора злодій був сама елегантність: купив квіти, наговорив новій знайомій безліч компліментів і вже цілком причаровану дівчину запросив до ресторану. А там свічки, смачні страви й алкоголь остаточно розтопили підозрілість Ірини — дівчина закохалася.
“Поїхали в “Аквапарк”, — запропонував кавалер і тут же розчаровано зауважив, що “Алігатор” ось-ось зачиняється.
“Ти у більярд граєш? Поїхали в “Абриколь”, — сказав він, намагаючись ніжно обійняти Ірину. Та спочатку погодилась, але коли вони під’їхали до бару, категорично відмовилась заходити і навіть захотіла додому. «Та ж ми тільки зустрілися, ще навіть добре не наговорились. Ходімо в сауну, там спокійно посидимо, поспілкуємось», — почав її вмовляти супутник, водночас ніжно шепочучи компліменти на вушко.
Дівчина зовсім розслабилась і лише ніжно сміялася. Роман підхопив її під лікоть і завів до сауни, заплатив за вільну залу та, міцно тримаючи юнку, повів її туди. У сауні знову сиділи та випивали. Юнак почав обіймати її і спробував зняти білизну, та супутниця рішуче відмовилась, дорікнувши: “Це ж наше перше побачення”.
“Я тебе розумію”, — зітхнув він, долив їй у склянку ще вина і підняв тост: “За вірне кохання”. Ірина слухняно випила.
Тоді обранець ніжно підхопив її під руку, повів до парної та зачинив двері. “Що ти робиш?” — перелякано запитала дівчина. У відповідь молодик просто заламав їй руки. Вона закричала та спробувала вирватись і отримала здоровенного ляпаса по щоці та кулаком по голові.
“Заткнись, бо переріжу горло і повибиваю зуби”, — з ненавистю прошипів їй кавалер. Зрештою, вибравши хвилини, поки задоволений Роман курив, Ірина вирвалась і з криком «Гвалтують!” вибігла у коридор. На щастя, працівниці сауни не розгубились і миттю сховали нещасну в службовому приміщенні. За декілька секунд слідом за нею вдягнений, з білим капелюхом на голові вибіг кривдник дівчини. “Де вона?” — запитав у адміністратора. “Сіла в таксі й поїхала”, — спокійно відповіла вона.
Роман недовірливо примружив очі: “Гола?”
“Це вже її проблеми, ми не несемо відповідальності за речі клієнтів”, — рішуче втрутилась у розмову її напарниця. Гвалтівник лише гмикнув і попрямував до виходу.
Тим часом Ірина викликала поліцію та повідомила про вчинену наругу. Варто віддати належне стійкості цієї дівчини, оскільки протягом слідства та суду мати розбишаки неодноразово підходила до неї. Спочатку вмовляла забрати заяву, а потім почала погрожувати. Водночас їй постійно надходили погрози й на телефон та сторінку у соцмережах.
Склянкою – до горла
Тим часом Роман і не думав вертатися додому, а почалапав по вул. 15 Квітня. Минаючи торговий центр, звернув увагу на світло в одній із крамниць. Переконавшись, що навкруги — ані душі, порожньою пляшкою розбив скло у дверях і спокійно зсередини відчинив замок. Уже в магазині почув шурхотіння у комірчині, де якраз перевдягалася продавщиця. Нишком підкрався до дівчини ззаду і схопив за шию та наказав, приклавши розбиту пляшку до горла: “Давай гроші!”
Дівчина закричала: “Рятуйте, вбивають!”, а потім, захлинаючись сльозами: “Я здала касу!”
На щастя, у цей час біля магазину зустрілися двоє хлопців. Почувши крик про допомогу, один із них миттєво підбіг до вхідних дверей та плечем заблокував злодію вихід. Роман із розгону вдарив ногою, але марно. Тоді він схопив пляшку вина й через розбите скло щосили вдарив чоловіка по голові. Той присів, із розсіченої рани потекла кров. Секунду повагавшись, рецидивіст схопив із вітрини пару пляшок спиртного, відштовхнув бідаку і дав драпака, тільки закурилося за ним.
Оскільки перелякана дівчина-продавщиця перебувала у шоковому стані і продовжувала плакати, поранений парубок трохи оговтався та викликав поліцію і “швидку”. Всі потерпілі одразу впізнали небезпечного рецидивіста. Проте у суді він продовжував клеїти дурня, що це все — наклепи через його кримінальне минуле.
Однак Тернопільський міськрайонний суд визнав його винним та засудив до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Крім того, вже під час розгляду справи стало відомо, що жорстокі та цинічні злочини Роман К. здійснив, перебуваючи під адміністративним арештом. Тобто молодик взагалі не мав права у вечірню пору виходити за поріг своєї квартири.
Розповідь про ці жорстокі злочини була б неповною, якщо не згадати за деякі нюанси. Кожен із нас не терпить, коли сторонні люди втручаються в наше життя, а от із незнайомим юнаком піти в сауну — це нормально? Цілком можливо, що якимось чином потерпіла Ірина таки спровокувала злодійкуватого молодика на сексуальний злочин. У соцмережах ніхто не вимагає паспорта і довідки про несудимість, проте у реальному житті за власну безпеку відповідає кожен сам за себе. І тут не можна щось видалити чи відредагувати, відтак слово направду може зіграти злий жарт чи підштовхнути до непоправного. Бо не було би сауни — не було б і нападу на продавщицю.
Олена Густенко
Джерело: Тижневик "Номер один"
13339