Чи не такі поховання вивчав славетний Ігор Герета?

На древній саркофаг випадково натрапив тракторист, який орав поля.  Точніше, трактор просто провалився. Механізатор вийшов із кабіни, зазирнув у отвір і аж перехрестився, побачивши людський череп та кістки. Про знахідку повідомив керівництво.

«Саркофаг зверху було накрито великою, приблизно 15-сантиметровою плитою. Під вагою трактора вона розсипалась, і машина провалилася. Механізатор якось виїхав, але після того, як відкинули плиту, побачили всередині людський череп», – розповів староста с. Ридодуби Чортківського району Ярослав Огаль.

На місце викликали поліцію, але вони прийшли до висновку, що людські рештки занадто давні, щоби їх досліджували правоохоронці. І лише тоді про знахідку повідомили археологів. 

«Коли археологи прибули на місце знахідки, то виявили у землі частину кам’яної домовини-саркофагу з місцевого «червоного» каменю. Кам’яна кришка була частково проламана технікою під час весняно-польових робіт. Попередньо можна сказати, що це типове поховання часів або так званої комарівської культури (могильник «білопотоцького типу»), або культури кулястих амфор. Тобто йдеться орієнтовно про IV тисячоліття до нашої ери», – зазначила директор Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини, археолог Марина Ягодинська.

Незабаром вона з колегами прибуде на місце знахідки для подальших обстежень місцевості. Тим часом знайдені саркофаг та людські рештки буде передано фахівцям, які вже остаточно датують поховання та кого у ньому поховано.

На своїй сторінці у «Фейсбуці» відомий український археолог, завідувач відділом Інституту релігієзнавства Львівського музею історії релігії, старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук Микола Бандрівський з приводу знахідки написав: «Рівно обтесана і зашліфована грань однієї із плит, що на фото, а також їхня товщина скоріше свідчать, що це поховання дещо ранішого часу (ніж згадана у дописі комарівська культура) і може належати до культури кулястих амфор. Саме на Тернопільщині їх (скринькових захоронень із кам’яних плит культури кулястих амфор) доволі багато. Свого часу їх там досліджував Ігор Свешніков, називаючи їх «мегалітичними гробницями», а пізніше такі поховання вивчав Юрій Малеєв та Ігор Герета. Останній дослідив одну таку підплитову гробницю поблизу Тернополя. Зі світлини видно, що заповнення гробниці вже вибране(?), а дослідники лише встигли зафіксувати факт її руйнації і пограбування».

Однак не будемо розчаровуватись наперед, лише нагадаємо, що справді вже не вперше на території нашого краю знаходять артефакти комарівської культури. Кілька років тому експедиція під керівництвом Марини Ягодинської під час розкопок давнього кургану поблизу с. Кордишів, що на Шумщині, виявила 14 поховань віком щонайменше 4 тис. років. Загалом під час розкопок багатошарового могильника було знайдено артефакти кількох історичних періодів – комарівської культури та княжої доби. Біля людських решток археологи знайшли бронзові браслети, шийну гривну, скроневі кільця, намисто із кварцу.

Марина Криниця