Найсвіжіше:
• Тернопільщина втратила ще одного свого Героя: на Харківщині загинув командир відділення взводу • Вперше за час війни депутати Тернопільської облради зібралися на сесію (відео) • До восьми років ув’язнення: селянин з Тернопільщини вкрав саджанці • Оператор мобільного зв’язку виманив у тернополянки кругленьку суму • Допомогла вирішити питання: на Тернопільщині спіймали на гарячому бухгалтера • На Тернопільщині вже шостий день не зафіксовано жодної смерті від ковіду • «Якщо ми прагнемо майбутнього для нашої нації, треба позбутися всього радянського і «руского міра», – Михайло Головко про декомунізацію на Тернопільщині • Мобілізацію в Україні хочуть продовжити: кого не можуть призвати на службу • На Тернопільщині змінили умови навчання в автошколі: деталі • Упродовж найближчих днів у Тернополі перекриють рух по кількох вулицях: мерія пояснила причину • Сьогодні перестало битися серце депутата Тернопільської міської ради • За спробу створення теракту – смертна кара: офіційно • Створити котел: росіяни змінили тактику на фронті – військовий експерт • Арт-терапія в ЗУНУ • На Чортківщині жінка випала з автобуса і померла • Хотіла продати взуття: жителька Бучацької громади втратила великі кошти • На Шумщині трагедія: чоловіка вбило дерево • Спікер українського парламенту з Тернополя розповів про одну з найбільших помилок Верховної Ради • Тернопільщина попрощалася зі ще одним своїм Героєм: йому було всього 32 (+фото) • Стала відома сума, яку сплатили до бюджету тернопільські власники елітної нерухомості • Втікаючи від війни на Борщівщині оселилися коні з Луганщини • В Уряді вирішили не регулювати вартість пального і сказали на які ціни очікують • На Тернопільщині вже п’ятий день не зафіксовано жодної смерті від ковіду • На Тернопільщині стартує проєкт психологічної підтримки для дітей та молоді через заняття спортом • Наявність пального та його вартість на заправках Тернопільщини контролює військова адміністрація: перші результати
rss
Тернополянка Світлана Шабат-Савка презентувала свою першу поетичну збірку

Опубліковано: 30 Жовтня 2021р. о 12:00 Переглядів: 458


Танцюю вальс в осінньому саду,

Де пишних айстр багато-пребагато…

І світлу посмішку твою ловлю,

Бо кожне почуття – то свято…

«Мабуть, для кожного з  нас рідна земля асоціюється передусім з отчою хатою, з червоною калиною біля її вікна, стрункими зеленавими тополями коло воріт, з ланами пшениці та жита, духмяним хлібом… Такою величною красою оповиті спогади про Олешу — моє рідне село Монастириського району, Тернопільської області. Саме тут 21 вересня 1973 року в сім’ї Шабата Тараса Михайловича та Марії Федорівни (Куць) я і народилася», – такими словами почала розмову доктор філологічних наук, професор, завідувачка кафедри сучасної української  мови Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Світлана Тарасівна Шабат-Савка. Про неї можна багато писати, але варто сказати найголовніше: нещодавно пані Світлана дебютувала у Чернівцях зі своєю першою збіркою «З любов’ю на вустах».

Рідне Тернопілля зростило, виплекало і сформувало Світлану Шабат-Савку як людину. Олешівські простори були тим джерелом, що наснажувало її незрадливою любов’ю до ближнього, шанобливим ставленням до коренів родоводу. Натхненна історією та красою берега свого дитинства, вона написала слова і музику до пісні «Олеша — це моє село», що її часто на різних урочистостях виконує сільський жіночий ансамбль.

Народилась і виховувалась разом зі своєю сестричкою Валентиною у сім’ї, де з повагою ставилися до сільської праці, де завжди прищеплювали любов до рідного, до українського. Саме тут, в Олеші, знайшла свою долю, коханого чоловіка — Тараса Савку, з яким одружилася 21 вересня 1996 року, узявши прізвище Шабат-Савка. Разом виховують синочка Олександра — студента юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

– Пишаюся тим, що народилась у славній родині. Вероній Колодницький, прапрадід, був війтом, а через кілька десятків років дідусь — Федір Куць — став головою сільради і  відіграв важливу роль у  соціокультурному розвитку села. Бабуся, Стефанія Куць (Леськів), усе життя пропрацювала на землі, у колгоспній ланці, не мала вищої освіти, але її мова — то невичерпне джерело народної мудрості. З великою пошаною і вдячністю згадую своїх батьків. Дякую Богу, що вони живуть. Це Тарас Михайлович і Марія Федорівна, яких я дуже люблю, навчили жити, творити, любити, тому й спішу до них, аби насолодитися добрим і щирим словом, подякувати за велику науку життя, – розповіла пані Світлана.

Завдяки батькам Світлана Шабат-Савка видала свою збірку «З любов’ю на вустах». Особливо наполягала її мама, оскільки вона також вчитель української мови та літератури.

На першому курсі читала власні вірші про кохання, зраду

– Поезія – це завжди щось таке особисте, але мама казала, що я повинна її послухати, оскільки вона моя вчителька, – зазначила Світлана Тарасівна.

Писати вірші вона почала ще в школі. Склала тоді дитячу поезію про красу природи. Світлана Шабат-Савка завжди багато читала, перечитувала Загребельного, Стельмаха, Гончара, у них бачила метафорично-образне сприйняття світу, які надихали писати. На першому курсі навчання в університеті читала власні вірші про кохання, зраду. Один розділ своєї збірки навіть присвятила тим рокам – «Замрії юної весни».

– Зрозуміло, що наше життя – це контрасти, і якщо говорити про ту збірку, яка у мене вийшла, то її рецензенти також це зауважують. Наше життя – це злети й падіння, це спів дзвінкий і тиша мовчазна. Однак у будь-якому разі треба керуватися тим принципом, що ми повинні завжди залишатися людьми, – сказала пані Світлана.

Назва збірки «З любов’ю на вустах» не випадкова. За словами Світлани Тарасівни, вона народилася з любові до слова, рідної мови та України, батьків, отчого порогу. Народження сина стимулювало пані професорку почати швидше і більше писати. Як вона зазначила, це було емоційне піднесення. «З любов’ю на вустах» – це інтимна лірика, але у її колекції є ще й патріотична, яку також можна було б зібрати докупи й поділитися з любителями поезії. До речі, з 2002 року в доробку Світлани Шабат-Савки з’явилися вірші про материнську любов, почуття матері й сина. Поетеса планує видати ще й інші збірки.

– У круговерті буття ми виростаємо, дорослішаємо, відлітаємо, немов пташенята, з  отчої домівки в  далекий життєвий вирій. Утім, коли знесилює буденна втома, так хочеться туди, де п’янко пахне м’ята, де чарують ніжні плеса затишних ставочків, де «щастя виявляється в дрібницях, де радість в маминих вустах, де золото шукаєш не в скарбницях, а в найдорожчих татових словах». І куди б не закинула доля, яких кар’єрних висот не досягнули б, ми неодмінно, хоча  б у  спогадах, повертаємося до свого берега дитинства, бо саме там черпаємо життєву снагу та енергію, саме там набираємося творчого натхнення й великої любові, – підсумувала Світлана Шабат-Савка.


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: , ,





Новини
19 Травня
18 Травня
Ваше ставлення до вакцинації від коронавірусу?
Погода
Реклама
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше