Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу Богдана Р. на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 січня 2022 року. Цим рішенням Богданові Р. відмовлено у задоволенні позову про визнання неукладеним шлюбу між ним та Іриною М.
Відповідно до матеріалів цивільної справи, у жовтні 2019 року Богдан Р. звернувся до Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану та хотів укласти шлюб. Але отримав відмову, оскільки у Державному реєстрі вже був запис про його перебування у шлюбі. Тому Богдан Р. звернувся до суду і просив визнати неукладеним шлюб між ним та Іриною М. В обґрунтуванні своїх вимог позивач вказав, що на день реєстрації шлюбу виконавчим комітетом сільської ради – 10 квітня 2008 року – перебував за межами України. Коли повернувся додому, з’ясував, що у нього викрадено паспорт громадянина України, про що подав заяву до правоохоронних органів. Разом із тим, надати суду докази про своє тривале перебування за кордоном не зміг, оскільки, як зазначено у відповіді прикордонної служби, інформація про перетин громадянами кордону зберігається лише 5 років.
У суді першої інстанції відповідачка Ірина М. позовні вимоги визнала та заявила, що шлюб укладала не з позивачем, а з іншим чоловіком, котрий видавав себе за Богдана Р., вклеївши своє фото у викрадений у позивача паспорт. Після реєстрації шлюбу подружжя взяло прізвище Ірини М., але два роки потому цей шлюб було розірвано. Із Богданом Р. вона не знайома. Також відповідачка надала фото чоловіка, з яким перебувала у шлюбі.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 12 січня 2022 року Богдану Р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, позивач Богдан Р. подав апеляційну скаргу та просив його скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Мотивуючи свою апеляційну скаргу, зазначив, що актовий запис про шлюб він не підписував і на реєстрації не був, тому просив визнати шлюб неукладеним.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги, прийшла до висновку, що оскаржуване судове рішення не в повній мірі відповідає вимогам цивільного процесуального закону, а тому підлягає скасування.
Так, під час судового засідання позивач попросив колегію суддів призначити судово-почеркознавчу експертизу щодо ідентифікації підпису актового запису про шлюбу, оскільки про необхідність проведення такої експертизи та про правові наслідки її непроведення йому було недостатньо роз’яснено місцевим судом. Колегія суддів задовольнила це клопотання. За результатами експертизи, підпис в актовому записі про шлюб у графі “наречений” зробив не Богдан Р., а інша особа. Представник відповідачки Ірини М. результати експертного висновку не заперечив.
Відповідно до вимог ст. 48 Сімейного кодексу України, шлюб, зареєстрований у відсутності нареченого, вважається неукладеним. Запис про такий шлюб органу державної реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням суду на підставі заяви зацікавленої особи.
Оскільки факт відсутності нареченого – позивача Богдана Р. під час реєстрації шлюбу відповідачка визнала у суді першої інстанції, а її представний – в апеляційному суді, а підпис в актовому записі про шлюб належить не йому, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Богдана Р. слід задовольнити. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 січня 2022 року колегія суддів скасувала та визнала шлюб між позивачем та відповідачкою, зареєстрований виконавчим комітетом сільської ради, неукладеним.
Пресслужба Тернопільського апеляційного суду
Джерело: Тижневик "Номер один"
4912