8 вересня 2025 року відійшов у засвіти Володимир Михайлович Лісовий — Народний артист України, другий головний режисер Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки, мудрий педагог, талановитий драматург, людина з великим серцем і невтомний творець театральних див. Про сумну новину повідомив рідний театр на своїй сторінці у соцмережі.
Кажуть, що дитинство — це країна, з якої ми всі родом, але дорогу назад не всі памʼятають. Володимир Лісовий не просто пам’ятав — він умів бачити й відчувати світ очима дитини. Його талант був схожий на чарівну іскру, що розпалювала казку в реальність. Він був справжнім казкарем, магом і чарівником сцени, який умів подарувати глядачам диво.
Змалку полюбив театр завдяки своїй матері, яка відкрила йому двері у світ мистецтва. Хлопчиком відвідував драмгуртки та дитячі театри, де вперше спробував себе на сцені й зрозумів, що його покликання — служіння театру. Навіть коли життя пропонувало інші дороги, він завжди повертався до своєї мрії.
Навчання у театральному виші дало йому не лише професійні знання, а й віру в те, що театр може змінювати людей і світ. Починав як монтувальник, актор, та справжнє покликання відкрилося у режисурі.
Служіння українському театру у ролі режисера розпочав у Вінниці, де й отримав почесне звання «Заслужений артист України», а згодом саме Тернопіль став його другою домівкою, у якій він відкрив нову сторінку своєї творчості — сторінку любові, натхнення й великої відданості. Тут було створено десятки вистав, кожна з яких дихала його душею. У цих постановках оживав особливий світ, де добро завжди перемагало, а казка нагадувала про прості й вічні істини. Тут удостоєний звання «Народний артист України».
Володимир Лісовий був не лише режисером, а й педагогом. Викладаючи акторську майстерність у Тернопільському національному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка, він умів запалювати молоді серця. Його вихованці працюють у театрі, несучи далі вогонь, який він розпалив у їхніх душах.
Для колег і глядачів Володимир Михайлович був не лише майстром сцени, а й Людиною з великої літери — мудрим, добрим, вимогливим і справедливим. Він умів відшукати талант у кожному та допомагав йому розквітнути. Для сімʼї він був найкращим чоловіком, турботливим батьком та добрим дідусем. Його дружина, Віра Іванівна, була поруч завжди — як вірна муза та опора, а діти пишалися досягненнями найріднішого.
Володимир Лісовий говорив: «Головний режисер — не той, хто створює вистави, а той, хто створює театр». І справді, він творив не просто вистави, він творив атмосферу, у якій народжувалися казки й жили мрії.
Тепер він пішов у вічність, але залишив нам свій світ — світ, де оживають ляльки й говорять про головне, де малеча вірить у добро, а дорослі знаходять у собі частинку дитинства.
Колектив Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки глибоко сумує з приводу смерті Володимира Михайловича та висловлює щирі співчуття рідним і близьким. Світла пам’ять і низький уклін Майстрові, який навчив нас любити казку і бачити диво навіть у найпростішому.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
6502