Тернопільщина однією з перших прийняла Програму охорони навколишнього природного середовища. У минулому році область виділила на природоохоронні заходи понад 30 млн. гривень. Тим не менше, невирішених питань залишається чимало.
Показники в нормі, але екологи стурбовані
У цілому екологічна ситуація в області є задовільною, кажуть спеціалісти. У якомусь з районів – кращою, в іншому – гіршою. Та в загальному середній показник далекий від критичної норми. Інше питання – наскільки об’єктивною є ця оцінка. Адже в Україні досі немає методики обчислення показників забрудненості повітря. А з установ, які раніше здійснювали моніторинг стану довкілля, зняли такі повноваження.
– Тернопільщина викидає у повітря п’яту частину того, що викидає Бурштинська електростанція. Але це нас не заспокоює, тому що маємо величезні проблеми із транспортом. Особливо в містах та селищах, де дорожня інфраструктура зовсім непридатна для руху. Є проблема з імпортом застарілих автомобілів. У цій галузі немає контролю. В одних районах показник забруднення повітря значно вищий, ніж в інших. Все це пов’язано виключно з функціонуванням на їх територіях об’єктів газотранспортної системи, які здійснюють оці викиди, – повідомив начальник управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації Орест Сінгалевич.
Стосовно нормативної очистки водних об’єктів в області спостерігається відносно позитивна динаміка.
– У відкриті водойми Тернопільщини скидається понад 30 мільйонів кубометрів у рік. Із них: нормативно очищені – понад 17 мільйонів кубометрів, нормативно чисті – 11 мільйонів кубометрів, забруднені – 2 мільйони кубометрів, що становить 7,5%. Така позитивна динаміка формується завдяки очисним спорудам, що ефективно функціонують в обласному центрі, – зазначив Орест Сінгалевич.
У той же час, за його словами, проектування та будівництво каналізаційних очисних споруд заплановано в усіх без винятку районах області.
– Слід зазначити, за два останніх роки в області збудовано вже 11 таких об’єктів. Нещодавно відбулося засідання конкурсної комісії з питань фінансування з Фонду регіонального розвитку, тож маємо надію, що в цьому році на Тернопільщині будуватимуться ще 6 очисних споруд. На фінансування зазначених заходів також спрямовуються кошти і з обласного екологічного фонду. Тож якщо й надалі зберігатиметься така динаміка, до кінця 2020 року ми зможемо повністю вирішити проблему нормативної очистки зворотних вод, проблема якої особливо гостро відчувається у період маловоддя», – сказав Орест Сінгалевич.
Вагоме значення має й виховання менталітету наших людей, формування у них нового типу екологічної свідомості, каже Орест Сінгалевич. Для прикладу, представники екологічного бюро Української греко-католицької церкви виступили з ініціативою не використовувати на кладовищах штучних квітів. Люди дослухались до цієї пропозиції, відтак на сьогоднішній день ефект від цього доволі відчутний.
Пропонують заборонити поліетилен
Не менш важливими для регіону є питання поводження з побутовими відходами. Зокрема, жителі 47-ми населених пунктів Тернопільщини вже проводять сортування відходів. Про це повідомила в.о. начальника управління житлово-комунального господарства ТОДА Софія Близнюк.
«Серед областей України Тернопільщина торік навіть посіла 7 місце щодо впровадження сортування сміття. Роздільний спосіб утилізації твердих побутових відходів ще й вигідний. Адже той, хто сортує сміття, платить значно менше. Як свідчить досвід наших колег із Польщі, відходи необхідно сортувати на 5 видів», – зазначила Софія Близнюк.
Жінка пропонує на законодавчому рівні зменшити виробництво товарів з поліетилену та пластику, адже саме вони найбільше забруднюють навколишнє середовище Тернопільської області зокрема.
«Щороку ми проводимо місячники благоустрою, під час яких по області виявляємо 500-800 сміттєзвалищ. Ліквідовуємо їх. Проте наступного року на тих же місцях сміття накопичується знову. Це говорить про те, що нам необхідно посилити виховання екологічної свідомості населення. Культуру поводження з твердими побутовими відходами треба виховувати змалку. Тож пропоную також на всеукраїнському рівні ввести тематичні уроки в школах та садочках, спрямовані на виховання екологічної свідомості. А ще запровадити відповідальність за викидання сміття у громадських місцях», – наголошує Софія Близнюк.
Вдарити по йододефіциту законом
Про ефективність заходів у сфері екології свідчить стан здоров’я населення. Сьогодні у цьому плані є чимало проблем. Головна – йододефіциту.
– Наша область знаходиться в регіоні йододефіциту. Раніше систематично проводилась робота з подолання цієї проблеми у дітей підростаючого покоління. На жаль, зараз це питання залишилося поза увагою, – розповідає завідувач кафедри фізіології ТДМУ І. Я. Горбачевського, кандидат наук Степан Вадзюк. – У регіоні є одразу дві причини виникнення дефіциту йоду. Територіально ми знаходимось на прикарпатській території. Всі природні води, розчинні сполуки йоду змиваються у Чорне море нашими ріками. Земля стає бідною на йод, а разом з тим повітря та продукти харчування.
Друга причина – неякісні засоби очистки води. Для знезараження води використовують метод хлорування. Цей процес сприяє зниженню засвоєння йоду в організмі людини. Крім того, утворюються ракові клітини і виникає небезпека для здоров’я людини.
Від йододефіциту страждає інтелектуальний та фізичний розвиток. Медики вважають це проблемою національного характеру. Нещодавно Всеукраїнська екологічна ліга спільно з іншими організаціями прийняли резолюцію звернутися до МОЗ. У рамках впровадження медичної реформи першим етапом є забезпечення безкоштовними ліками певних категорій населення. Спільнота пропонує розширити цей перелік медикаментів препаратами із вмістом йоду та препаратами, які використовуються для лікування щитоподібної залози.
– Аби населення стало екологічно свідомим, його потрібно виховувати. Простий приклад: як користуватися переходами? Можна переходити на світлофорі дорогу одному, а можна групою людей. Коли зупиняється потік машин, а потім рушає, тоді відбувається найбільша загазованість. Це одне з найбільших джерел забруднення повітря в місті. Інший приклад: зараз місто захопилося вистелянням тротуарів та майданів бруківкою, яка, на жаль, не завжди є достатньої якості. Після першої зими вона одразу ж розсипається. А це є джерелом забруднення повітря. Оскільки сполуки сицилію, кремнію та цемент піднімаються у повітря або під час прибирання, або ж вітром, і цим людина дихає. Найбільше страждають діти, тому що вони низенького росту, – повідомив Степан Вадзюк.
Багато проблемних факторів можна подолати, змінивши ставлення населення до питань екології. Однак екологічну культуру потрібно виховувати змалечку. Це має стати пріоритетним напрямком держави, адже від цього залежить добробут майбутніх поколінь.
Джерело: Тижневик "Номер один"
9539