ТОП-темою у минулому році на Тернопільщині знову було поводження з побутовими відходами. Про це на засіданні колегії при Тернопільській ОДА повідомив один із найавторитетніших екологів області, начальник Управління екології та природних ресурсів Орест Сінгалевич.

– Ця тема залишається актуальною і до сьогодні. Ситуація у нас не набагато краща, ніж на Львівщині,хоча й не така кризова. Тому ми повинні у цьому руслі спільно працювати. Зокрема, забезпечити вирішення питання у сфері поводження з твердими побутовими відходами, а саме – оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки,які зайняті комунальними полігонами з твердих побутових відходів і сміттєзвалищ. Це є основа основ, з чого потрібно починати, – зауважив Орест Сінгалевич.

Екологи краю не наполягають, аби на всі 740 сміттєзвалищ, що існують у нашій області, були виготовлені проекти землеустрою. Однак основні з них повинні все ж діяти в рамках законодавства.

– Взагалі, стільки сміттєзвалищ, як у нас, бути не повинно. І я думаю, що через років п’ять їх не буде. Проте бодай ті сміттєзвалища, що перебувають у користуванні КП для потреб міст чи селищ мають бути оформлені в першу чергу. І попри те, що у минулому році було доручення з цього приводу від голови ОДА, ця робота не виконана. Я сподіваюся, що в 2017 році справи будуть таки завершені, – наголосив головний еколог області.

Очевидно, що не документи єдині наведуть лад зі сміттям. Потрібно всерйоз замислюватись над створенням спеціальних заводів із переробки чи сортування відходів. Тані бюджет області, ні окремих громад не дозволяє зараз споруджувати такі потужні підприємства. Тому єдиний вихід, на думку Сінгалевича, – це робота з інвесторами із залученням приватних інвестицій. Тим паче, що сфера переробки твердих побутових відходів вважається прибутковою.

– Мова зараз іде в першу чергу про вибір земельних ділянок під сміття, узаконення їх і подача інвестиційних пропозицій з тим, щоб у п’яти округах централізовано збиралося сміття і перероблялося, – пояснює Орест Васильович.

Між іншим, головний еколог наголосив, що їх управління спільно з науковцями області працює над проектом невеликого сміттєпереробного підприємства, яке, за ініціативи громади та опираючись на кошти того ж Фонду регіонального розвитку, можна буде спорудити та експлуатувати для незначних потреб.

Робота є, спеціалістів – немає

Окрім теми сміття, під час колегії Орест Сінгалевич також підняв не менш важливу тему, що стосується зведення та експлуатації водоочисних споруд. На щастя, робота в цьому плані активно розпочалася ще в 2015 році і продовжилась у 2016-му. Однак проблем і тут чимало.

– У цьому році на конкурс було подано 18 проектів по каналізаційних очисних спорудах. Зрозуміло, якщо навіть третина з них потрапить на фінансування – це буде дуже добре. Проте одразу виникне ряд запитань. По-перше, в області практично немає технологів з очистки стічних вод, за винятком КП «Тернопільводоканалу» і тих людей, які колись працювали на цьому підприємстві. Тому нам потрібно спільно з Управлінням житлово-комунального господарства ТОДА організувати роботу, аби «підтягнути» людей у технічному плані, щоб вони могли експлуатувати очисні споруди. По-друге, на жаль, дехто з керівників комунальних підприємств каже: «Господи! Чому мені таке на голову впало? Очисні побудували, пішли великі витрати на їх експлуатацію». Але даруйте, якщо поставити питання іншим чином? Якби ми не видали дозволу на спеціальне водокористуванняі почали виникати кримінальні справи через екологічну інспекцію? То що,було би краще: ходити під криміналом чи мати очисні споруди і належним чином їх експлуатувати?– запитує ОрестСінгалевич.

Обласний еколог розповів, що у 2013 році для одного з міст були збудовані очисні споруди, але до цього часу вони не виведені на проектний режим роботи.

– Чому? Бо комунальне підприємство взагалі не стежить за тим, що скидається в каналізаційну мережу. В результаті скиди аміаку на очисні споруди вдвічі перевищують ті показники, за якими дозволено їх скидати в каналізацію Однак очисні все одно працюють та вийшли, за винятком чотирьох показників, на проектний режим роботи.Тому я пропоную ввести чіткі правила для всіх водокористувачів,хто приймає у каналізаційну мережу стічні води.Річ у тім, що якщо затвердити правила, то за їх невиконання наступає адміністративна відповідальність у вигляді штрафів. З них  80% йде у місцеві екологічні фонди, а 20% потрапляє на рахунки експлуатуючих організацій, тобто водоканалів,- пояснює посадовець.

Хоча такі правила, за словами Сінгалевича, існують, однак вони не затверджені багатьма міськими та селищними радами.

– Більшість тих, хто проектує та будує очисні споруди, не відповідає за кінцевий результат. Тому я рекомендую ретельно підходити до пусконалагоджувальних робіт та взяття на баланс нових очисних споруд. Аби не вийшло так, що будували-будували, віддали їх водоканалам, а в кінцевому результаті вони не досягають нормативної очистки, приходить екологічна служба і виникають проблеми,- пояснює обласний еколог.

Створять екологічний «патруль»

За словами Ореста Сінгалевича, Управління екології та природних ресурсів ТОДА зараз працює над розробкою рекомендації щодо створення підрозділів муніципальної поліції в органах місцевого самоврядування, в об’єднаних територіальних громадах, в міських та селищних радах.

– Це не будуть просто видатки на поліцію. Суми від штрафів через порушення правил благоустрою йтимуть виключно у місцеві бюджети, а відшкодування збитків за порушення природоохоронного законодавства також частково йтиме до місцевої казни,- пояснює обласний еколог.

Державна екологічна інспекція, за словами Сінгалевича, ніколи не дійде до кожного населеного пункту  чи,тим паче, жителя. Тому єдиним оптимальним шляхом контролю у цій сфері, на його думку, є впровадження муніципальної поліції.

– Якщо полісмени добре працюватимуть, то не лише наведуть порядок на місцях, а й поповнюватимуть місцеві бюджети, – підсумував Орест Сінгалевич.