Найсвіжіше:
• Померла заслужена артистка України, яка грала у Тернопільському драмтеатрі • «Нам все вдалось!», – Богдан Юлик про Кубок України зі змішаних бойових мистецтв MMA у Тернополі • У педуніверситеті запрацював центр енергоефективних технологій • У Шумську п’яний водій намагався відкупитися від відповідальності • Боксери з Тернопільщини представлятимуть Україну на чемпіонаті Європи • 286 нових випадів COVID-19 зафіксовано в Тернопільській області за 17 жовтня 2021 року • По гриби на Бережанщину – добротною дорогою • Новий директор тернопільського аеропорту розповів, як розвиватиме летовище • Завтра, 18 жовтня, на двох вулицях Тернополя не буде світла • Завтра на Тернопільщині 105 населених пунктів будуть без світла • В Україні скасують носіння масок в громадський місцях • Деякі мікрорайони Тернополя знову будуть без води • На Тернопільщині авто на крадених номерах ледь не розчавило дітей (+ВІДЕО) • У Мишковичах проведуть ремонт 6-кілометрової дороги • Від ковіду на Тернопільщині померло шестеро людей • Джерела інформації про податкові борги • Богдан Кушнірик – продовження містичної історії: «Щезни, нечистий! Не заважай працювати! Допоможи, Боже» • Смерть на футбольному полі: перестало битися серце гравця тернопільської «Ниви» • Вчителька початкових класів проводила уроки напідпитку • З 18 жовтня у міську раду Тернополя пускатимуть лише обраних • З понеділка червоними стануть ще кілька областей • У Купчинецькій громаді будинок престарілих отримав допомогу • Від ковіду на Тернопільщині померло чотирнадцять людей • Салат на зиму «Сніданок туриста з рисом» від Іри Собчак • Стало відомо, скільки на Тернопільщині продали землі з моменту відкриття ринку
rss
Поки журналіста Ярослава Буяка шукали по всій Україні, його тіло лежало в морзі

Опубліковано: 30 Вересня 2021р. о 22:00 Переглядів: 259



Майже два місяці тіло Ярослава знаходилось у місцевому морзі, тоді як родичі збилися з ніг у пошуках

Це тільки, напевно, у нашій Тернопільській області може таке статися, що помирає відомий журналіст, а лікарі про смерть не сповіщають рідних, працівники моргу не повідомляють органи місцевого самоврядування, що у них знаходиться мертвий чоловік, за тілом якого тривалий час не приходять близькі. Тим часом поліція оголошує людину в розшук, але її співробітники не можуть встановити, що вона знаходиться в морзі. Тому й маємо ситуацію, що навіть за майже два місяці після смерті знаного в краї журналіста та ветерана АТО Ярослава Буяка рідні не можуть поховати.

«Дзвонили на «швидку», в лікарні та морги, всюди відповідали: такого немає»

Спробуймо розповісти, що сталося з Ярославом Буяком і як хаотично працювали відповідні служби, які призвели до цієї неприйнятної у сучасному світі ситуації.

Ярослав Буяк зник 26 липня. Рідні не одразу кинулись його шукати, бо той попереджав, що може поїхати на реабілітацію в санаторій як учасник АТО. Зазвичай Ярослав щодня телефонував батькові. Але не цього разу. Пройшло кілька днів, однак він не давав про себе знати. Рідні відчули, що щось тут не так, і почали самостійно його шукати. Вони навідалися до помешкання, де останнім часом проживав Ярослав, і переконалися, що там його немає, хоча документи, з якими він міг би поїхати на лікування, були на місці. Це стало для них сигналом до більш рішучих дій.

– Дзвонили на «швидку», в лікарні та морги. Шукали і за прізвищем, і за описом. Всюди відповідали: такого немає, – розповів Андрій Буяк – брат Ярослава.

1 серпня Андрій Буяк написав заяву до поліції про зникнення брата. Як розповів начальник Головного управління Нацполіції в області Олександр Богомол, слідчий, який вів цю справу, розіслав запити по всіх інстанціях, проте ні у лікарнях, ні в моргах тіла Ярослава Буяка не виявили, і його оголосили у всеукраїнський розшук як безвісти зниклого. Час ішов, однак результатів від правоохоронців не було жодних.

Ключовим у плані пошуку Ярослава став пост його колеги Володимира Андріїшина, який він опублікував 22 вересня на своїй сторінці у Фейсбуці.

– Останній раз зв’язок із ним був ще 26 липня. З тих пір його ніхто не бачив, на зв’язок з рідними він теж весь цей час не виходив, телефон вимкнено. Документи залишено у його тернопільській квартирі. Ярослава оголошено у всеукраїнський розшук, однак поки що жодних результатів немає, серед невпізнаних трупів та пацієнтів лікарень його не виявлено. Велике прохання зголоситися, хто має хоч якусь інформацію про Ярослава, хто, можливо, десь бачив його чи розмовляв з ним по телефону після 26 липня, – написав Володимир Андріїшин.

У морг разом з тілом медики передали історію хвороби і бирку з прізвищем

На наступний день після цього допису правоохоронці повідомили, що Ярослав перебував на стаціонарному лікуванні в одній із місцевих лікарень, там помер, і тіло чоловіка з 30 серпня зберігалось у лікарняному морзі. Трішки іншу картину змальовує керівник лікувального закладу, куди, як з’ясувалося, потрапив Ярослав.

– 27 липня бригадою швидкої допомоги Ярослав Буяк був доправлений до лікарні у стані середньої важкості. Прийняв його черговий лікар. Направили на лікування в нарковідділ, надавали йому меддопомогу, і стан його був задовільний. Близько третьої ночі чоловік ішов у туалет, йому раптово стало зле, і він знепритомнів у коридорі. Близько пів години його намагалася врятувати реанімаційна бригада, проте Ярослав помер, – розповів виконувач обов’язків генерального директора Тернопільського обласного медичного центру соціально-небезпечних захворювань (колишній наркодиспансер) Михайло Вовчук.

Отож серце Ярослава перестало битися 28 липня. За словами пана Вовчука, через кілька годин його тіло було направлено до моргу, який розміщений на території тієї ж лікарні. Разом з тілом медики передали історію хвороби і бирку з прізвищем.

Директор Тернопільського обласного патологоанатомічного бюро Євген Москальчук підтвердив, що тіло покійного потрапило до його працівників.

– Зроблено розтин, складено протокол, проведено дослідження внутрішніх органів і виписано довідку про смерть, яка була залишена в морзі. Далі мали прийти родичі і забрати тіло, – каже Євген Москальчук.

Ішов час, однак тіла так ніхто й не забрав, бо банально родичі не знали, що Ярослав помер. Хто їм мав повідомити, на сьогодні так конкретної відповіді ми не знайшли. Керівник наркодиспансеру Михайло Вовчук стверджує, що при прийнятті пацієнта у лікувальний заклад Ярослав у графі «родичі» нікого не вказав. Можливо й так, напевно, не хотів нікого тривожити своїми проблемами. Однак за інформацією, якою ми володіємо, Буяк не вперше лікувався у цій медустанові, і якось не віриться, що ніколи його ніхто не провідував, лікуючий лікар ні з ким із родичів не говорив про його стан та реабілітацію в домашніх умовах. По-друге, чому родичам, які, з їхніх слів, телефонували в тому числі і в морг, не повідомили, що тіло Ярослава Буяка знаходиться у них, при тому бирка з ідентифікацією тіла була? Євген Москальчук каже, що ніхто до них не телефонував. У Ярославового брата, Андрія Буяка, з цього приводу є застереження, він стверджує, що й справді було важко додзвонитися у морг, але його доньці це вдалося, і на іншому кінці слухавки їй сказали, що у них тіла Я. Буяка немає. Також пан Москальчук повідомив, що не було й від поліції офіційного запиту. Він мав бути у письмовій формі, відповідно й відповідь мала бути такою ж.

Запитань більше, ніж відповідей?

Як виявилось, у морзі на території психоневрологічної лікарні знаходиться дві структури – патологоанатомічне бюро та бюро судово-медичної експертизи. Про те, якими функціями наділені перші, ми вже дізналися від пана Москальчука, другі ж «працюють» здебільшого з тілами, які мають ознаки насильницької смерті. У даному ж випадку, як стверджують лікарі наркодиспансеру та патологоанатоми, таких слідів не було. Для пересічних людей ці нюанси мало зрозумілі, для них морг є морг, тому коли родина Буяка отримала звідти негативну відповідь, то вона прийняла її за чисту монету. Навіть не здогадуючись, що міг статися збій в інформації і її вони отримали не з тієї структури, яка нею володіє. Але чому правоохоронці як професіонали своєї справи не зуміли дізнатися потрібних даних саме у тієї структури, яка володіла даною інформацією, а також чи правда, що слідчий не направляв до патологоанатомів запит, – питання залишається відкритим. Головний поліцейський області Олександр Богомол пообіцяв провести службове розслідування та розібратися, чи справді на якомусь етапі міг статися збій. Бо якщо було звернення виключно до судмедекспертів, то вони могли надати фото тіл, щодо яких проводили експертизи, і серед них Андрій Буяк не міг не впізнати брата. Аналогічно могло статися, коли правоохоронці зверталися до патологоанатомічного бюро, щоби там надали лише дані про невпізнані тіла. І його працівники це зробили, бо їх банально ніхто не запитував про конкретне прізвище… Навіть якщо й така ситуація мала місце, то чому поліцейські, як це вони зазвичай практикують, не повідомили про зниклого у ЗМІ та соцмережах, щоби підключити до пошуку громадськість?

У цій до кінця не зрозумілій справі є ще один нюанс. Коли після розтину минає 7 днів і ніхто з рідних не забрав тіло померлого, про нього мають повідомити орган місцевого самоврядування, який сам шукає родичів або його ховають коштом громади. Чому у випадку з Ярославом Буяком ніхто нікому не повідомив, це ще одне запитання, відповіді на яке поки ніхто не дав.

– Зазвичай про стан здоров’я пацієнта інформацію надають родичам чи близьким людям. І за це несе відповідальність лікуючий лікар. Якщо пацієнт помер і його тіло не забирають, про це потрібно повідомити орган місцевого самоврядування. Чому цього не зробили і хто не зробив, будемо детально вивчати, – наголосила  заступниця директорки департаменту охорони здоров’я ТОДА Тетяна Скарлош.

«Нікому не побажаю бути на такому упізнанні»

Коли тіло Ярослава таки виявили в морзі, поліція на упізнання покликала його брата.

– Тіло знаходилось у морзі. Температура всередині була, як на вулиці чи у приміщенні. Тіло було повністю знищене, чорне. Я нікому не побажаю бути на такому упізнанні, – зі слізьми на очах говорив Андрій Буяк.

Щодо жахливого стану тіла Євген Москальчук пояснив наступне: «Місяць перебування в холодильній камері при температурі +4 градуси висушує тіло. Йде муміфікація. Також воно чорніє. А як виключають холодильну камеру, тіло розкладається. Вимкнення ж напруги у холодильниках, на жаль, звичайна річ».

24 вересня колеги і рідні мали провести Ярослава Буяка в останню путь – майже через два місяці після його смерті. Рідні вже навіть сповістили про день панахиди і похорону, але їх довелося перенести. За словами брата Андрія, про це родину попросили поліцейські, щоби зробити додаткові експертизи та вияснити, чи не було насильницької смерті, а також провести перевірку щодо можливої неякісної роботи лікарів. Олександр Богомол пообіцяв, що всі експертизи вдасться зробити максимум до вівторка, 28 вересня. На час підготовки публікації до друку висновків з боку поліції, як і інших органів, ще не було, але ми обов’язково слідкуватимемо за цією резонансною справою і розповімо, через чию халатність уже два місяці тіло нашого колеги не може бути похованим.

Для тих, хто не знав Ярослава Буяка, розповімо, що він із когорти «старої» журналістики, адже у цій сфері почав працювати у далекому 1989 році. У 1990-1991 рр. – журналіст популярної на той час газети «Тернопіль вечірній». Згодом став головним редактором газети обласної організації УРП «Тернистий шлях». Започаткував і редагував у 1995-2000 рр. журнал «Освітянин» та дитячу газету «П’ятниця». Один із засновників та співредактор «Тернопільської газети». Працював політичним оглядачем «Вільного життя», заступником редактора «Тернопільської газети» та газети «Нова Ера», радником голови облдержадміністрації та в прес-службі міської ради. У 2008 році – головний редактор ділового тижневика «Ваші гроші». Від 2009-го – головний редактор книжкового видавництва «Новий колір». Після служби у Збройних силах України (2015-17 рр.) планував повернутися до активної журналістики, однак не судилося…

P.S.: Цю історію ми детально розповіли не лише через те, що Ярослав Буяк був нашим колегою. Важко собі навіть уявити, коли з відомою людиною подібне трапляється, що ж тоді казати про інших, у яких немає настільки потужної інформаційної складової. Невже наша система працює проти людини, для якої вона є простим гвинтиком, і коли вона стає нецікавою, її просто викидають, як непотрібну річ. Дуже б у це не хотілося вірити…

P.P.S.: Наша редакція висловлює щирі співчуття рідним та близьким Ярослава Буяка. Вічна пам’ять. Спочивайте з миром.


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: , , , ,



Новини
18 Жовтня
17 Жовтня
16 Жовтня
Чи будете ви вакцинуватися від COVID-19?
  • так, але якісною вакциною 44%, 438 votes
    438 votes 44%
    438 votes - 44% of all votes
  • не буду за жодних обставин 20%, 199 votes
    199 votes 20%
    199 votes - 20% of all votes
  • ще вагаюся 13%, 132 votes
    132 votes 13%
    132 votes - 13% of all votes
  • так, якщо це буде безкоштовно 10%, 103 votes
    103 votes 10%
    103 votes - 10% of all votes
  • так, навіть якщо це буде платно 6%, 60 votes
    60 votes 6%
    60 votes - 6% of all votes
  • так, але не раніше ніж за рік 6%, 59 votes
    59 votes 6%
    59 votes - 6% of all votes
Total Votes: 991
10 Лютого, 2021 - 1 Червня, 2021
Voting is closed
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше