Тернопільський окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу № 500/2087/26 за позовом особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та має інвалідність ІІІ групи, пов’язану із захворюванням, спричиненим наслідками аварії на ЧАЕС, до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Предметом спору стала відмова органу ПФУ у проведенні перерахунку основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Обставини справи
Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи, встановленій у зв’язку із захворюванням, пов’язаним із наслідками Чорнобильської катастрофи. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсійні виплати відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Звертаючись до суду, позивач зазначив, що після ухвалення Конституційним Судом України рішень від 7 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021 та від 3 квітня 2024 року №4-р(І)/2024 було відновлено дію частини четвертої статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР. На думку позивача, це надає право на отримання пенсії по інвалідності ІІІ групи у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Матеріалами справи встановлено, що щомісячний розмір пенсії позивача становив 14 336,82 грн, що є меншим від розміру шести мінімальних пенсій за віком. Крім того, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, виплачувалася у розмірі 170,82 грн на місяць відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1210, що також є значно меншим від 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про проведення відповідного перерахунку пенсії та встановлення додаткової пенсії у розмірах, передбачених статтями 50 та 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР. У відповідь Пенсійний фонд відмовив у задоволенні звернення, посилаючись на відсутність правових підстав для такого перерахунку.
У зв’язку з цим позивач просив суд визнати протиправними дії Пенсійного фонду щодо відмови у нарахуванні та виплаті основної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, а також зобов’язати здійснити відповідний перерахунок та виплату починаючи з 1 січня 2026 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Позиція суду
Суд зазначив, що стаття 16 Конституції України покладає на державу обов’язок щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та забезпечення належного соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок неї. Водночас стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист.
Аналізуючи положення Закону №796-XII, суд звернув увагу, що у редакції Закону №230/96-ВР частина четверта статті 54 передбачала мінімальний розмір пенсії для осіб з інвалідністю ІІІ групи, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, на рівні шести мінімальних пенсій за віком.
Суд наголосив, що рішенням Конституційного Суду України від 7 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021 було визнано неконституційним законодавче регулювання, яке надавало Кабінету Міністрів України повноваження самостійно визначати мінімальні розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України встановив істотно нижчі розміри пенсій порівняно з гарантіями, визначеними законом.
Також суд врахував рішення Конституційного Суду України від 3 квітня 2024 року №4-р(І)/2024, яким було констатовано, що законодавець повторно запровадив правове регулювання, яке призвело до зменшення гарантованого рівня соціального захисту постраждалих від Чорнобильської катастрофи. Конституційний Суд України наголосив, що пенсія для таких осіб є особливою формою відшкодування шкоди здоров’ю та не може бути скасована, зменшена або поставлена у залежність від фінансових можливостей держави.
Суд також послався на правові висновки Верховного Суду, відповідно до яких суди не повинні застосовувати нормативно-правові акти, що суперечать Конституції України та законам України, навіть якщо такі акти формально залишаються чинними.
Оцінивши обставини справи та наведене нормативно-правове регулювання, суд дійшов висновку, що після ухвалення рішень Конституційного Суду України застосуванню підлягають положення частини четвертої статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР, які гарантують особам з інвалідністю ІІІ групи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком.
Суд зазначив, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, є невід’ємною складовою посиленого соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та повинна виплачуватися у порядку і розмірах, визначених статтею 50 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.
У зв’язку з цим суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу основної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Суд зобов’язав Пенсійний фонд здійснити перерахунок та виплату основної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2026 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Джерело: Судово-юридична газета
10257