Справжні баталії розгорілися у сесійній залі обласної ради під час розгляду петиції стосовно експериментальної школи мистецтв ім. І. Герети. Її ініціатори наполягали на тому, щоб депутати передали школі приміщення недобудованої обласної бібліотеки і віддали інвестору дві будівлі у центрі міста. Рішення народних обранців було прогнозованим: петицію підтримали, але бібліотеки не віддали. Кажуть, вона перебуває у державній власності. Тож це рівноцінно, що подарувати їм сусідське авто.
Сумнівний бартер
Питання експериментальної школи мистецтв активно мусолиться більше, ніж півроку. Усі знають, що закладу не вистачає приміщення і обласне керівництво шукає альтернативу. Однак позиції ради і представників школи не збігаються. Останні хочуть приміщення у центрі міста і на жодні компромісні варіанти не погоджуються. Депутати ж пропонують варіанти у спальних мікрорайонах, але вони не влаштовують батьків учнів.
Обговорення проблеми перетворилося на такий собі бадмінтон. Так було до моменту, поки на сайті обласної ради не з’явилась петиція. Якщо коротко, то її суть полягала в тому, щоби передати школі недобудовану бібліотеку, яка знаходиться на площі Героїв Євромайдану. Натомість обласна рада має продати або віддати інвестору приміщення школи мистецтв разом із земельною ділянкою під нею. Петиція набрала півтисячі голосів, тож депутати змушені були зібратися на сесію, щоб обговорити її.
Автором петиції є Тетяна Цаволик. Жінка наполягає на тому, що школа має знаходитись у центральній частині міста, тому що вона тісно пов’язана з іншими мистецькими закладами. Перенести її в інше місце – рівноцінно закриттю, каже жінка.
– Текст петиції по суті дублює рішення сесії Тернопільської обласної ради від 11 листопада 2014 року. А саме – звернення до Кабінету Міністрів України щодо передачі об’єкта незавершеного будівництва (бібліотеки) з державної власності до спільної власності територіальної громади, – наголошує Тетяна Цаволик.
Жінка посилається на техніко-економічне обґрунтування, яке нібито додано до проекту рішення. За її словами, там йдеться про те, що у приміщенні бібліотеки планують розмістити концертний зал обласного музичного училища ім. С. Крушельницької, а також експериментальну школу мистецтв, які перебувають у непристосованих приміщеннях.
У зв’язку з тим, з’явився проект рішення, яке пропонували ухвалити депутатам. Першим пунктом у ньому передбачено Тернопільській обласній державній адміністрації продовжити роботу із внесення змін до відповідних державних реєстрів щодо земельної ділянки та об’єкта незавершеного будівництва обласної бібліотеки з метою завершення процедури його передачі з державної власності у власність громади. Другим пунктом передбачено голові обласної ради здійснити заходи з підготовки інвестиційного конкурсу щодо відчуження та передачі інвестору існуючих будівель універсальної наукової бібліотеки, що розташована на бульварі Шевченка. 15, та школи мистецтв.
Саме останній пункт найбільше насторожив депутатів. Звідки у проекті рішення взялося приміщення бібліотеки, вони так і не змогли зрозуміти. Раніше про неї мова не йшла.
Заговорили про аферу
Утім рішення депутатів було прогнозованим. Недобудована бібліотека знаходиться у державній власності, тож передати її школі вони не можуть. Народні обранці двічі зверталися до Кабміну з проханням віддати громаді довгобуд, але поки не отримали згоди на таку передачу.
Поміж тим виникало багато запитань і до автора петиції. По-перше, у раді вперше чують про технічно-економічне обґрунтування, на яке посилається пані Тетяна. Вона теж не була готова показати депутатам, що це за документ і як він виглядає.
По-друге, у самій школі виявлено багато порушень. Перевірку здійснювало управління освіти та науки ТОДА. Зауваження щодо роботи закладу викладено на 54 сторінках. Вони стосуються як роботи педагогічного колективу, так і адміністративної діяльності. Зокрема, не збігається кількість учнів, вчителі проходили атестацію в управлінні культури, а не освіти. Є зауваження щодо рівня знань дітей та інші.
Автор петиції наполягає на тому, що бібліотека ідеально підходить для розміщення у ній школи. Натомість сама там ніколи не була. Тож депутати поставили під сумнів, що будівля пристосована до навчання і відповідає освітнім вимогам. З іншого боку, не зрозуміло, чи грошей від продажу двох будівель вистачить для того, щоб до кінця облаштувати приміщення бібліотеки. Для цього потрібно провести відповідні розрахунки, розробити кошторис тощо, зазначив депутат Роман Нитка.
– Петицію розробили, не вивчивши питання. Тому я не готовий її підтримати. Як ми можемо віддати приміщення бібліотеки, якщо воно нам не належить? – каже депутат Володимир Іванишин.
– Сьогодні ви нам пропонуєте чи не найбільшу для обласної ради аферу, тому я думаю, усіх цікавить, хто стоїть за цією ідеєю, – апелює депутат обласної ради Віталій Фидрин. – Чи не боїтеся Ви, що в результаті школа не отримає нового приміщення і втратить старе? Чиї інтереси, зрештою, представляєте?
Цю думку підтримали більшість депутатів. На захист школи став лише Володимир Болєщук. Мовляв, якби керівництво області вирішило це питання одразу, воно не дійшло б до такого абсурду, як сьогодні.
Нині у школі навчаються близько 350 дітей. Майже всі вони проживають у Тернополі. Тож у депутатів виникло логічне запитання: як на ситуацію дивиться місто? Можливо, зважаючи на те, що облрада фінансує заклад, у якому навчаються міські діти, тернопільська мерія якось долучиться до вирішення цього питання. Та виявилось, що до неї представники школи не зверталися.
– Власником школи є обласна рада. Тому саме вона має вирішувати цю проблему, – стверджує Тетяна Цаволик.
Додамо, що солідарності у питанні передачі приміщень не було ані серед депутатів, ані серед батьків. Частина представників школи не підтримали петиції. Зокрема, і донька Ігоря Герети – Ярина. Оцінивши документ у юридичній площині, вона зауважила, що реалізувати такий проект не можливо.
Зрештою депутати петицію підтримали, але проект рішення мав зовсім інше формулювання, ніж пропонували автори петиції. Відповідно до проекту рішення, буде створено робочу групу, до якої залучать представників обласної та міської рад, адміністрації, автора петиції, представників батьківського комітету та громадськості. Можливо, саме їй вдасться віднайти альтернативні варіанти.
Джерело: Тижневик "Номер один"
9539